Вплив новосинтезованого поліетиленгліколевмісного носія на зміни активності na+, к+-атф-ази зародків в’юна упродовж раннього ембріогенезу
Ключові слова:
поліетиленглікольвмісний носій, активність Nа ,, K –АТФ-ази, тип інгібування,, зародки в’юна, ембріогенезАнотація
Досліджено вплив носія VEP-GMA-graft-PEG у концентраціях 10-6÷10-18 М на Nа+, K+–АТФ-азну
активність зародків в’юна у період раннього ембріогенезу. Провівши апроксимацію змін
активності Na+, K+–АТФ-ази за впливу VEP-GMA-graft-PEG на стадії 10 поділу бластомерів за
концентрації 1,5 (R2 = 0,75) та 3 (R2 = 0,94) мМ АТФ, встановлено нелінійну залежність кінетики
цього ферменту, що свідчить про змішаний тип інгібування. Згідно проведеного однофакторного
дисперсійного аналізу встановлено, що зміни активності Nа+, K+-АТФ-ази зародків зумовлені
наявністю в середовищі досліджуваного полімерного носія. Двофакторний дисперсійний аналіз не
виявив суттєвих достовірних змін впливу VEP-GMA-graft-PEG на активність мембранозв’язаного
ферменту, однак за наявності БАР у концентрації 10-8–10-6 М достовірність результатів складає:
р>0,95 та р>0,99.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
