Про можливість теоретичного передбачення ліпофільності бензантронових барвників
Ключові слова:
бензантронові зонди, ліпофільність, коефіцієнти кореляціїАнотація
Мета даної роботи полягала у порівняльній оцінці можливості теоретичної оцінки ліпофільності
серії нових похідних бензантрону, умовно розділених на 1) амінобензантронові, 2)
амідінобензантронові та 3) бромвміщуючі амідінобензантронові сполуки. Експериментальні
коефіцієнти розподілу (log p K ) були визначені методом флуоресцентного титрування. Аналіз
коефіцієнтів кореляції між експериментально отриманими коефіцієнтами розподілу і
розрахунковими значеннями ліпофільності (logР) показав, що у загальному випадку log p K слабко
корелює з logP. Встановлено, що найвищі коефіцієнти кореляції забезпечуються методом
KOWWIN для першої, XLOGP3 для другої і ALOGPs для третьої групи досліджуваних барвників,
що свідчить про вплив як структурних, так і фізико-хімічних факторів на ліпофільність
бензантронів. Зроблено висновок про те, що розрахункові значення ліпофільності, при ретельному
виборі методу розрахунку, можуть ефективно використовуватись для прогнозування мембранного
розподілу бензантронів, у комбінації з іншими молекулярними і квантово-хімічними
дескрипторами.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).