Морфологічна реакція еритроцитів на зміну електролітного складу середовища. II. Вплив інгібіторів аніонного транспорту
Ключові слова:
еритроцити, форма, низька іонна сила, сахароза, аніонний транспорт, DIDS, SITS, DNDS, альбумінАнотація
Вивчено вплив інгібіторів аніонного транспорту еритроцитів DIDS, SITS і DNDS на динаміку зміни їх форми в неелектролітних сахарозних середовищах з низьким вмістом іонів хлору. Встановлено, що характер дії DIDS і SITS однаковий, але для SITS діюча концентрація, яка призводить до того ж ефекту в кілька разів меньш ніж для DIDS. Обидві речовини концентраційно залежним чином впливають на характерну трифазну послідовність змін форми еритроцитів послідовно елімінуючи третю і другу фазу перетворень і, в кінцевому рахунку, стабілізують першу сфероподібну фазу, що характеризується низьким значенням індексу форми (ІФ), яке клітини набувають відразу після приміщення їх в неелектролітну середу , що містить інгібітори. Мікроскопічний аналіз показує, що ця фаза представлена, в основному, сферостоматоцитами. Якщо ту ж кількість інгібіторів додавали в середу через 150 с після клітин, то це, навпаки, призводило до збільшення ІФ, що свідчить про уплощення еритроцитів. Дія DNDS істотно відрізнялося від DIDS і SITS в тому відношенні, що він не впливав на форму еритроцитів, якщо додавався до них через 150 с після того як клітини були поміщені в середу сахарози. Якщо DNDS був присутній в середовищі спочатку, то всі фази морфологічних змін зберігалися, але час кожної з фаз зростал при збільшенні концентрації інгібітору. Отримані дані показують, що морфологічні перетворення клітин в неелектролітних середовищах, істотно залежать не тільки від стану системи аніонного транспорту еритроцитів, але і від конкретної хімічної природи інгібітору.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
