Вплив нітратів металів і групи на параметри мультибішарових фосфоліпідних мембран
Ключові слова:
фосфоліпідні мембрани, нітрати, дифференціальна скануюча калориметрія, Фур’є-ІЧ спектроскопіяАнотація
Досліджено ефекти нітратів металів I групи у мультибішарових модельних мембранах на основі
гідратованого L-α-дипальмитоилфосфатидилхолину (ДПФХ). Методом диференціальної
скануючої калориметрії показано, що характер мембранотропної активності досліджуваних
сполук є суперпозицією дії катіону та аніону і в цілому корелює із їх гідратаційними
властивостями (ступінь космотропності/хаотропності). При цьому для катіонів IB підгрупи
відзначено систематично підвищене значення щільності пакування ліпідів в мембранах ДПФХ
порівняно із катіонами IА підгрупи, що вказує на різницю в механізмах їх зв’язування із
мембраною. Ґрунтуючись на аналізі Фур’є-ІЧ спектрів досліджуваних систем, запропоновані два
можливі механізми зв’язування: для катіонів IА підгрупи – адсорбція на поверхні мембрани
ДПФХ, для катіонів IВ підгрупи – проникнення у зону гідрофільно-гідрофобного інтерфейсу. В
останньому випадку відбувається дегідратація карбонільних груп ДПФХ та, як наслідок,
ущільнення мембрани
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
