Людина праці в СРСР: від глорифікації до девальвації
Анотація
У статті розглядаються подвійні стандарти ставлення до людини праці в радянській державі. Праця мала загально-примусовий, мілітаризований характер, використовувалася для побудови нового ладу та «нової людини», служила інструментом мобілізації суспільства, була гарантом утримання влади більшовиками. Державний примус до праці поширювався на всіх трудящих. Офіційне звеличення людини праці в реальності оберталось її повним нівелюванням. Радянський «тейлоризм» перетворив робітника на функціонального виконавця (сталінський «гвинтик») і знеособив його як громадянина. Виробничий колективізм знівелював самодостатню особистість, позбавив її
індивідуальності та відповідальності, унеможливив ініціативу.
Завантаження
Посилання
Геллер, М. Машина и винтики: История формирования советского человека. Лондон, 1985. 336 с. URL: http://krotov.info/library/04_g/el/gell_21.htm (дата звернення: 15.03.2018)
Ленин, В. Диктатура пролетариата как новые формы классовой борьбы пролетариата // Полное собрание сочинений. Т.39. Москва : Политиздат,1970. 465 с.
Троцкий, Л. Терроризм и коммунизм (1920). Москва : Директ-Медиа, 2015. 411 с. https://www.marxists.org/russkij/trotsky/1920/terr.htm (дата звернення: 15.03.2018)
Бухарин, Н. Экономика переходного периода. Москва : Гос.соц.-екон.издво, 1920. 157 с. URL: http://elib.shpl.ru/ru/nodes/11219-buharin-n-i-ekonomikaperehodnogo-perioda-ch-1-obschaya-teoriya-transformatsionnogo-protsessa-m-1920-trudy-sotsialisticheskoy-akademii-obschestvennyh-nauk#mode/inspect/page/9/zoom/4 (дата звернення: 08.05.2018)
Гастев, А. Как надо работать: Практическое введение в науку организации труда. Москва, 1966
Культура и революция: фрагменты советского опыта 1920–1930-х гг. Москва: ИФРАН, 2012. 127 с.
Беньямин, В. Москва // Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. Москва: Медиум, 1996.
Гудков, Л. Условия воспроизводства «советского человека» // Вестник общественного мнения. 2009. № 2 (100) апрель–июнь.
