Розвиток концепції розумного міста: публічно-управлінський аспект

Анотація

Стаття присвячена концептуально-теоретичному питанню розвитку «розумного суспільства» за допомоги поширенню концепції розумного міста. Досліджено питання розумної інтеграції інформаційних і комунікаційних технологій для моніторингу та управління міською інфраструктурою. Відмічається, що розумні міста включають: збір та аналіз даних, належне урядування, споживчу ефективність, екологічну стійкість. Висвітлено європейській та американський підходи до компонування систем розумного міста. Встановлено, що зазвичай, до складників розумного міста включають розумне управління, розумне проживання, розумних людей, розумне середовище, розумну економіку, розумний транспорт. Надано коротку характеристику промислових революцій.

У сфері публічного управління розуміння концептуальних основ розумного міста відповідає компонентному підходу, за яким пропонуються і впроваджуються певні розумні компоненти. Але реалізація цього підходу не вирішує проблем узгодженого сутнісного наповнення концепції розумного міста у поєднанні з людськими цінностями та принципами гуманізму У статті акцентується, що з позицій публічного управління важливим є поєднання втілення концепції розумного міста з концепціями розумної спеціалізації, сталого розвитку, зеленого переходу та багаторівневого врядування, що потребує розробки узгоджених заходів публічної політики, формування відповідних механізмів публічного управління і реалізації принципів інклюзивності.

Зроблено висновок, що змістовне наповнення практичних моделей розумних міст при формуванні публічної політики та стратегій розвитку смарт-міст має базуватися на інструментальному підході, коли «розумні» технології, «розумні» системи, «розумні» екосистеми розглядаються і позиціонуються як засоби для досягнення суспільно важливих цілей на принципах людино-центричності, цифрового і технологічного гуманізму, забезпечення свободи і прав людини, збереження сутності людини.