ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ДО ІНТЕРАКТИВНОГО ВРЯДУВАННЯ
Анотація
Розглянуто еволюцію інструментів публічної політики в контексті сучасної адміністрації, публічної політики та їх розвитку, представлено взаємозв’язки між домінуючими парадигмами державного управління та відповідними наборами інструментів, що дозволяють здійснювати ефективні публічну діяльність. Виявлено умови, необхідні для виникнення та використання інтерактивних інструментів політики, пов’язаних з новою епохою врядування. У сфері публічної політики ці інструменти вважаються ефективним методом досягнення суспільних цілей шляхом непрямого маніпулювання політичними процесами. Розглянуто модель, що використовується для вибору процедурних інструментів, розроблених М. Хоулеттом. Зроблено висновок, що використання інтерактивних інструментів пов’язано з низкою конкретних проблем та/або витрат, тому їх не можна сприймати як один із найкращих варіантів реалізації політики. Це означає, що вибір конкретних рішень повинен визначатись конкретним контекстом публічної політики, який визначає практичну можливість використання певного стилю врядування і, отже, конкретного набору інструментів політики.
Завантаження
Посилання
Alford, J., Hughes, O. (2008). Public Value Pragmatism as the Next Phase of Public Management. The American Review of Public Administration, vol. 38, no. 2, pp. 130–148.
Ansell, Ch., Gash, A. (2008). Collaborative Governance in Theory and Practice. Journal of Public Administration Research and Theory, vol. 18, no. 4, pp. 543–571.
Aucoin, P. (1997). The design of public organizations for the 21st century: why bureaucracy will survive in public management. Canadian Public Administration, vol. 40, no. 2, pp. 90–306.
Chhotray, V., Stoker, G. (2010). Governance Theory and Practice. A Cross-Disciplinary Approach, Palgrave Macmillan.
Considine, M., Lewis, J. M. (1999). Governance at Ground Level: The Frontline Bureaucrat in the Age of Markets and Networks. Public Administration Review, vol. 59, no. 6, pp. 467–480.
Esping-Andersen, G. (1990). Three Worlds of Welfare Capitalism. Polity Press, Cambridge.
Hausner, J. (2002). Od idealnej biurokracji do zarządzania publicznego w: Studia z zakresu zarządzania publicznego. Materiały seminarium naukowego, Krakуw.
Hausner, J. (2015). Governance i jego konceptualne podstawy. Mazur, S. Wspуłzarządzanie publiczne. Wydawnictwo Scholar, Warszawa, pp. 17–37.
Hood, Ch. (1991). A Public Management for all Seasons? Public Administration, vol. 69, pp. 3–19.
Howlett, M. (2000). Managing the “hollow state”: procedural policy instruments and modern governance. Canadian Public Administration, vol. 43, іssue 4, pp. 412–431.
Howlett, M. (2011). Designing Public Policies: Principles and Instruments. Routledge, New York.
Howlett, M., Ramesh, M. (2016). Achilles’ heels of governance. Critical capacity deficits and their role in governance failures, vol. 10, іssue 4, pp. 301–313.
Hughes, O.E. (1994). Public Management and Administration. An Introduction. Palgrave Macmillan, New York.
Izdebski, H. (2007). Od administracji publicznej do public governance. Zarządzanie Publiczne, no. 1.
Jessop, B. (1998). The rise of governance and the risks of failure: the case of economic development. International Social Science Journal, vol. 50, issue 155, pp. 29–45.
Jordan, A., Wurzel, R.K., Zito, A. (2005). The Rise of ‘New’ Policy Instruments in Comparative Perspective: Has Governance Eclipsed Government? Political Studies, vol. 53, issue 3, pp. 477–496.
Kettl, D.F. (1997). The Global Revolution in Public Management: Driving Themes, Missing Links. Journal of Policy Analysis and Management, vol. 16, no. 3, pp. 446–62.
Kjжr, A.M. (2009). Rządzenie. Wydawnictwo Sic, Warszawa.
Levi-Faur, D. (2012). The Oxford Handbook of Governance. Oxford University Press.
Lynn, L.E. (2006), Public Management: Old and New. Routledge, New York.
Lynn, L.E., Heinrich, C.J., Hill, C.J. (2000). Studying Governance and Public Management: Challenges and Prospects. Journal of Public Administration Research and Theory, vol. 20, no. 2, pp. 233–261.
Majone, G. (1997). From the Positive to the Regulatory State: Causes and Consequences of Changes in the Mode of Governance. Journal of Public Policy, vol. 17, no. 2, pp. 139–167.
May, P.J. (1997). State Regulatory Roles: Choices in the Regulation of Building Safety. State and Local Government Review, vol. 29, no. 2, pp. 70–80.
Mayntz, R. (1993). Governing failures and the problem of governability: some comments on a theoretical paradigm. Іn: Kooiman, J. (1993). Modern Governance. New Government-Society interactions, SAGE Publications Ltd., London.
Mayntz, R. (1998). New challenges to governance theory. Jean Monnet Chair Papers, no. 50.
McLaughlin, K., Osborne, S., Ferlie, E. (2002). New Public Management: Current Trends and Future Prospects. Routledge, Florence, USA.
Merton, R.K. (1968). Social Theory and Social Structure. New York: The Free Press.
O’Flynn, J. (2007). From New Public Management to Public Value Paradigmatic Change and Managerial Implications. The Australian Journal of Public Administration, vol. 66, no. 3, pp. 353–366.
OECD 2003. Public Sector Modernisation: a New Agenda by Alex Matheson and Hae-Sang Kwon. OECD Journal on Budgeting, vol. 3, no. 1.
Offe, C. (2012). Governance – “puste pojęcie” czy naukowy program badawczy? Zarządzanie Publiczne. Public Governance, issue 3/21, pp. 87–102.
Osborne, S.P. (2010). The New Public Governance? Emerging Perspectives on the Theory and Practice of Public Governance. Routledge, New York.
Pollitt, Ch., Bouckaert, G. (2011). Public Management Reform a Comparative Analysis-New Public Management, Governance and the Neo-Weberian State. Oxford University Press, Oxford.
Rhodes, R.A.W. (1997). Understanding Governance. Policy networks, Governance, Reflexivity and Accountability. Open University Press, Maidenhead.
Salomon, L.M. (2002). The Tools of Government: A Guide to the New Governance. Oxford University Press, New York.
Scott, T.A., Thomas, C.W. (2017). Unpacking the Collaborative Toolbox: Why and When Do Public Managers Choose Collaborative Governance Strategies? Policy Studies Journal, vol. 45, issue 1, pp. 1–24.
Stasikowski, R. (2009). Funkcja regulacyjna Administracji Publicznej. Studium z zakresu nauki prawa administracyjnego oraz nauki administracji. Oficyna Wydawnicza Branta, Bydgoszcz-Katowice.
Steurer, R. (2013). Disentangling governance: a synoptic view of regulation by government, business and civil society. Policy Sciences, vol. 46, no. 4, pp. 387–410. 38. Stoker, G. (1998). Governance as theory: five propositions. International Social Science Journal, vol. 50, issue 155, pp. 17–28.
Surdej, A. (2006). Determinanty regulacji administracyjnoprawnych w oddziaływaniu państwa na gospodarkę. Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej, Krakуw.
Sześciło, D. (2014). Rynek. Prywatyzacja. Interes publiczny. Wyzwania urynkowienia usług publicznych. Wydawnictwo Naukowe Scholar, Warszawa.
Tang, S.Y., Mazmanian, D.A., (2010), Understanding Collaborative Governance from the Structural Choice - Politics, IAD, and Transaction Cost Perspectives, SSRN.
Access: https://ssrn.com/abstract=1516851.
Torfing, J., Peters, B.G., Pierre, J., Sшrensen, E. (2013). Interactive Governance. Advancing the Paradigm. Oxford University Press.
Treib, O., Bдhr, H., Falkner, G. (2005). Modes of Governance: A Note Towards Conceptual Clarification. European Governance Papers (EUROGOV), no. N-05-02.
Access: http://www.connex-network.org/eurogov/pdf/egp-newgov-N-05-02.pdf.
Van de Walle, S., Groenevelt, S. (2011). New Steering Instruments: Trends in Public Sector Practice and Scholarship. New Steering Concepts in Public Management, pp. 205–214. S. Groeneveld, S. Van de Walle, eds. Emerald, Bingley.
Wilson, W. (1887). The Study of Administration. Political Science Quarterly, vol. 2, no. 2, pp. 197–222.
Zybała, A. (2014). Państwo i społeczeństwo w działaniu. Polityki publiczne wobec potrzeb modernizacji państwa i społeczeństwa. Wydawnictwo Difin, Warszawa.
