ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

doi:10.34213/ap.21.01.01

Валерія Володимирівна Голубь д.держ.упр., проф., професор кафедри суспільного розвитку і суспільно-владних відносин, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-4790-4819

DOI: https://doi.org/10.34213/ap.21.01.01

Ключові слова: інституціоналізація; державна бюрократія; суспільні комунікації; інноваційні зміни; транзитивне суспільство; ефективна держава; публічне управління.

Анотація

У статті досліджено процес інституціоналізації інтеракцій держави і суспільства як основи формування ефективної держави. Акцентовано увагу, що інституціоналізацію взаємовідносин держави і суспільства у широкому контексті можна розглядати у двох основних аспектах: по-перше, на рівні норм і правил (їх фіксації або виключенні), по-друге – на організаційному рівні – за рівнем відносин, передусім – відносно різних соціальних груп і категорій громадян. Наголошено, шо йдеться про пошук нових форм взаємовідносин суспільства з державою та її інституціями, відповідно, змінюється зміст площини політики і політичного, також співвідношення політики і управління, разом з пріоритетами економічного і політичного розвитку держави, Доведено, що від рівня і якості взаємодії влади і суспільства залежить успіх модернізаційних процесів та їх ефективність і стратегічна послідовність у досягненні цілій суспільних трансформацій у транзитивному суспільстві.

Завантаження

Download data is not yet available.

Посилання

Ben, O.T. (2012). Institutsializaziya: teoretichna interpretatsia poniatya [Institutionalization: Theoretical Interpretation of the Concept]. Visnyk Lvivskogo universitetu. Seria sociologichna, 6, 181–190 [in Ukrainian].

Wallerstein, I. (2004). Konets znakomogo mira: Sociologia XXI veka. [The End of the World as We Know It: Sociology of the XXI century]. Moscow. URL: http://library.kre.dp.ua/Books/2-4 kurs/Соціологія/ [in Russian].

Patrushev, S.V. (2009). Grazdanskaya aktivnist: institutcionalny podhod (perspective issledovaniya) [Civil activity: institutional approach (prospects for research]. Polis. Poleticheskie issledovaniya, 6, 24–32 [in Russian].

Fisun, O.A. (2006). Democratiya, Neopatrimonialism, I globalny transformatciї [Democracy, Neopatrimonialism and Global Transformations]. Kharkiv: Konstanta [in Ukrainian].

Shevchenko, O.M. (2016). Osoblivosti komunikatcsy z gromadskistiu u publichnomu upravlinni [Features of Public Communications in Public Administration]. Publichnt upravlinnia: naukovi doslidjennia ta rozvitok, 2, 61–68 [in Ukrainian].

Ashby, W.R. (1959). Vvedenie v kibernrtiku [An Introduction to Cybernetics]. Moscow [in Russian].

Andersen, A. (2009). Partisanship or cognitive mobilisation? A case study of the 2003 Czech EU accession referendum. Limerick papers in politics and public administration. Department of politics and public administration. Uniersity of Limerick, Limerick, Ireland, 2. URL: http://www.ul.ie/ppa/content/files/Andersen_partisan-ship.pdf.

Castels, M. (2010). The Rise of the Network Society. 2nd ed. Malden, MA, Oxford, UK, Chichester. UK: Wiley-Blackwell. URL: https://deterritorialinvestigations.files.wordpress.com/2015/03/manuel_castells_the_rise_of_the_network_societybookfi-org.pdf.

Williams, K. (2008). Social Networks and Social Capital: Rethinking Theory in Community Informatics. Community Informatics. A global e-journal, vol. 4, 3. URL: http://cijournal.net/index.php/ciej/issue/view/23.