Концепт «відчаю» C. Керкегора у раціоналістичній та постмодерністській рефлексії

Анотація

Розглянуто концепт «відчаю» С. Керкегора в раціоналістичный (Тейніссен, Хабермас) і постмодерністськый (Дерріда) рефлексії. Відзначається, що розгляд рефлексії керкегорівської творчої спадщини демонструє контемпоральность ідей С. Керкегора і представників філософських течій ХХ століття. Робиться висновок про те, що керкегорівська філософія з її непрямою формою комунікації могла б стати як взірцем персональної відповідальності у постнігілістичному суспільстві, так і поштовхом до пошуку нових комунікативних засобів вираження антропологічної проблематики в сучасній філософії.

Антропологічний проект Керкегора являє собою спробу синтезу думки-вчинку, почуття-вчинку, письма-вчинку, що втілилась самим його життям. Вимагаючи особливої мови вираження (непрямої форми комунікації), керкегорівська філософія можливості, або антропологія змінення, могла б стати взірцем як персональної відповідальності в постнігілістичному суспільстві, так і поштовхом до пошуку нових комунікативних засобів вираження антропологічної проблематики в сучасній філософії, що, безумовно, сприяє зверненню до спадку датського мислителя з боку її представників.