Cоціально-аксіологічний аналіз феномену брехні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2306-6687-2019-59-07

Ключові слова:

брехня, суспільство, людина, цінність, культура

Анотація

У статті розглядаються аксіологічні аспекти брехні як соціального явища. Основна увага приділяється впливу соціокультурних трансформацій на оцінку феномена брехні. Прикладом подібного впливу є акцентовано негативне ставлення до лицемірства, нещирості, умовностей у соціальній комунікації, що виникло в ході модернізації суспільства і було обумовлено такими факторами, як розвиток критичного мислення, інтеріоризація духовного життя людини, індивідуалізація її діяльності.

Брехня є можливою завдяки вольововму, розумному та чуттєвлму началам у людині. Вольове начало проявляє себе у стремлінні «скоригувати» реальність у своїх інтересах, розумне – в розумінні дійсного і можливого, правди та правдоподібного, чуттєве – у здатності до лицемірства та емоційного впливу на реципієнта. Амбивалентність брехні полягає в тому, що вона викликає не лише осуд, але також і захват, оскільки той, хто бреше, демонструє витримку, певне нахабство, винахідливість, фантазію та інші артистичні здібності.

У процесі модернізації традиційного суспільства рівень недовіри в ньому зростає, що пов’язано перш за все з руйнуванням соціально-групових зв’язків. Важливим фактором стала раціоналізація культури, яка значно розширила предметне поле сумніву. Змінюється ставлення до істини, яка предписує суворі критерії, оскільки авторитету, традиції, перевірки часом більше недостатньо.

Біографія автора

  • автор J. I. Pototska, афіліація Харківський національний економічний університет

    к. філос. наук, доцент кафедри філософії та політології

Завантаження

Опубліковано

2019-07-05

Як цитувати

Cоціально-аксіологічний аналіз феномену брехні. (2019). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», 59, 59-65. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2019-59-07