Cоціально-аксіологічний аналіз феномену брехні

Анотація

У статті розглядаються аксіологічні аспекти брехні як соціального явища. Основна увага приділяється впливу соціокультурних трансформацій на оцінку феномена брехні. Прикладом подібного впливу є акцентовано негативне ставлення до лицемірства, нещирості, умовностей у соціальній комунікації, що виникло в ході модернізації суспільства і було обумовлено такими факторами, як розвиток критичного мислення, інтеріоризація духовного життя людини, індивідуалізація її діяльності.

Брехня є можливою завдяки вольововму, розумному та чуттєвлму началам у людині. Вольове начало проявляє себе у стремлінні «скоригувати» реальність у своїх інтересах, розумне – в розумінні дійсного і можливого, правди та правдоподібного, чуттєве – у здатності до лицемірства та емоційного впливу на реципієнта. Амбивалентність брехні полягає в тому, що вона викликає не лише осуд, але також і захват, оскільки той, хто бреше, демонструє витримку, певне нахабство, винахідливість, фантазію та інші артистичні здібності.

У процесі модернізації традиційного суспільства рівень недовіри в ньому зростає, що пов’язано перш за все з руйнуванням соціально-групових зв’язків. Важливим фактором стала раціоналізація культури, яка значно розширила предметне поле сумніву. Змінюється ставлення до істини, яка предписує суворі критерії, оскільки авторитету, традиції, перевірки часом більше недостатньо.