Філософія метафори та метафорологія Блюменберга

Анотація

У статті метафорологія розглядається в світлі парадигм. Аналізуються метафори "значної" та "оголеної" правди, а також два фони метафорики. Досліджується абсолютна метафора у розумінні Блюменберга. Зроблено висновок про те, що абсолютна метафора відрізняється від "звичайних" метафор та протиставляється термінології.

Ганс Блюменберг у своїй книзі "Парадигми метафорології" висловлює думку про те, що елементи образної мови - це модифікації, які повинні бути замінені логікою. Він стверджує, що історія понять може бути лише руйнівною: це руйнує тягар традиції (відповідає "ідолам" Френсіса Бекона).

Аналізуючи метафору "значної" правди, Г. Блюменберг пов'язує її з найближчою метафорою світла, потім з метафорикою відбитка. Тут він приймає те, що метафори у цій функції не обов'язково знаходять своє вираження у лексичній сфері. Пізніше він ставить питання про правду самої метафори. Метафорика "оголеної" правди Блюменберга досить приваблива: метафора йде поруч з важливістю "одягу", деякої маски, тоді як "гола правда" повинна розкрити "священну таємницю".

Перш за все, Блюменберг вказує на два види метафор: абсолютні метафори (основні елементи мови) та "залишкові елементи". Слід підкреслити, що абсолютні метафори не можуть бути "розчинені" у концептуальності, і одна з таких метафор не може бути замінена якоюсь іншою. Якщо ми намагаємось порівняти метафору та алегорію, то алегорія більше пов'язана з догматизмом. Що стосується метафори та символу, то останній статичний, тоді як метафора є більш динамічною. Також два фони метафорики: органічний та механічний - глибоко проаналізовані Блюменбергом.  І нарешті, на відміну від абсолютної метафори, міф має невизначене походження.