Університетська освіта в контексті класичної та постнекласичної наукових парадигм

Анотація

У статті аналізуються особливості функціонування університетської освіти в контексті класичної та постнекласичної наукових парадигм. Підкреслюється, що класична парадигма визначила сучасну дидактику вищої школи, для якої характерні принципова дисциплінарна диференціація, орієнтація на монізм, фундаменталізм, елементаризм, редукціонізм, лінійність і статичність. Згідно з ідеалами і нормами постнекласичної науки важливе значення набувають інтегратизм, холізм, поліфундаментальність, додатковість, нестаціонарність, синергізм, що зумовлюють транзит вищої освіти до трансдисціплінарності, контекстності, до забезпечення соціогуманітарної безпеки. Особлива увага акцентується на проблемі контекст носі університетської підготовки фахівців, зокрема виокремлюються п’ять можливих векторів розвитку контекстної освіти.