Богдан Кістяківський і соціологія

Анотація

У статті розглянуто соціологічні погляди Б. Кістяківського, його місце і роль в історії соціологічної думки. Простежено життєвий шлях науковця, становлення та еволюція його наукових інтересів. Показано, що формування соціологічних поглядів Б. Кістяківського відбувалося не в російському академічному середовищі, насиченому народницькими ідеалами, позитивістськими концепціями і, певною мірою, ідеями «легального марксизму», а в контексті впливових напрямів західноєвропейської соціологічної думки і соціальної психології, представлених у роботах Г. Зіммеля, М. Вебера, Г. Тарда, В. Вундта, а також філософського неокантіанства (Г. Ріккерт, В. Віндельбанд). Неокантіанські філософські ідеї та настрої, а також західноєвропейські юридичні доктрини, з якими Б.Кістяківський ознайомився під час навчання і роботи в німецьких університетах, визначили його фундаментальний інтерес до методології соціального пізнання, до соціології права, до конституціоналізму як квінтесенції демократичної правової культури. Під впливом неокантіанства Б. Кістяківський заглибився у дослідження специфіки наукового пізнання соціальних явищ, одним із перших (якщо не першим) у світовій соціології зробив спробу системного логіко-методологічного усвідомлення соціального пізнання як такого та соціологічної науки, зокрема. Проаналізовано позиції Б. Кістяківського щодо різних тлумачень суті і завдань соціології як науки. Висвітлено його внесок у розробку логіко-методологічних засад соціологічного пізнання, критику суб’єктивизму та натурализму в соціологічній науці; його пропозиції щодо подолання кризового стану соціальних наук; запропоноване ним рішення проблеми співвідносності соціальної необхідності та свідомої діяльності людей. Показано ставлення Б. Кістяківського до українського питання, його відданість українській культурі, роль у створенні Української академіїї наук.