Шкільне середовище як чинник актуалізації/мінімізації ризикованої поведінки підлітків (за результатами опитування школярів львівської області)

Анотація

У статті аналізується зв’язок середовища школи, її клімату з проявами ризиковананої поведінки молоді. Актуальність обраної проблеми зумовлюється як поширенням таких поведінкових проявів у сучасному українському соціумі, так і недостатнім рівнем уваги вітчизняних соціологів до аналізу взаємозв’язку між діяльністю інституту освіти та соціальним здоров’ям суспільства. Акцентуючи залежність поведінки підліткової молоді від тих чи інших характеристик шкільного середовища, автори статті підкреслюють, що позитивний морально-психологічний клімат школи є важливим чинником зменшення різних проявів ризикованої поведінки молоді. При цьому «клімат школи» визначається ними як якісна характеристика стосунків між учителями, між школярами, а також між учителями та школярами, що виявляється у сукупності психологічних, моральних та соціальних умов, які сприяють або гальмують продуктивну спільну діяльність шкільного колективу, а також актуалізують або мінімізують соціально прийнятну чи деструктивну поведінку підліткової молоді; «ризикована поведінка» – як проблемна або асоціальна поведінка, індикаторами якої є прояви  агресії, насилля, порушення соціальних норм, злочини, вживання психоактивних субстанцій. Емпіричну базу цієї публікації складають результати українсько-польського дослідження «Психічне здоров'я і ризикована поведінка підлітків», проведеного протягом жовтня – грудня 2016 року серед школярів України та Польщі на основі методики авторитетного польського опитування школярів, більш відомого як Мокотовські дослідження, що регулярно проводяться з кінця 1980 року. На базі результатів цього дослідження у статті аналізуються різноманітні аспекти взаємовідносин у шкільному середовищі, які перш за все визначають морально-психологічний клімат школи. Зокрема, акцентується увага на відносинах довіри між учнями, їхньому прагненні допомагати одне одному у вирішенні тих чи інших проблем, надавати психологічну підтримку; на ставленні респондентів до своєї школи, їхньому самопочутті в освітньому середовищі. Зазначається, що отримані дані свідчать про переважно позитивні оцінки підлітків шкільного клімату. Наводяться результати кореляційного аналізу, що підтверджують зв'язок між кліматом школи та проявами ризикованої поведінки підліткової молоді. Також надаються результати використання методу логістичної регресії, що доводить вплив на мінімізацію/актуалізацію ризикованої поведінки учнівської молоді. Підкреслюється особлива роль у попередженні такої поведінки батьківської сім’ї, зокрема відносин довіри між дітьми та батьками. У висновках формулюються цілі та завдання щодо організації превентивної роботи з молоддю як у шкільних колективах, так і у сім’ї.