Соціологічний аналіз законодавства: ревізія традиційних підходів та пропозиції щодо сучасних напрямів

Анотація

Стаття присвячена огляду резівії традиційних підходів та розробленню пропозицій щодо сучасних напрямів соціологічного аналізу законодавства. Аналізуючи наявні спроби соціологічного аналізу законодавства, автор робить висновок про їхню теоретичну та методологічну обмеженість парадигмою соціальних фактів, домінуванням структуралістсько-позитивістської дослідницької оптики, відсутністю практики конкретних соціологічних досліджень. Це, на думку автора, сприяє неоформленості категоріального апарату соціологічного дослідження законодавства, правовій редукції соціальної природи закону в рамках соціології права, підміні справжньої ролі дослідника-соціолога функцією соціального технолога, що позбавлений інтелектуальної свободи та залежний від інтенцій суб’єктів законодавчого процесу. Послуговуючись аналітичною схемою «човник Коулмена» та інтегрованим 4-рівневим соціальним аналізом Дж. Рітцера, автор ідентифікує теоретичні прогалини традиційної дослідницької схеми соціологічного аналізу законодавства на рівні макросуб'єктивного та мікрооб'єктивного. У статті запропоновано осучаснити  розгляд законодавства з позицій соціокультурного підходу (як соціокультурного простору, що виробляє, транслює та встановлює певну систему цінностей, символів, значень, номінацій, ідентифікацій, ритуалів, міфів) та завдяки застосуванню теорії соціальних практик. Автор підсумовує, що в контексті активних законодавчих змін, що зумовлюють появу нових соціальних феноменів, актуальним напрямом теоретичної реконструкції соціологічного аналізу законодавства видається посилення концепту «соціальної ефективності законодавства» ризик-аналітичною перспективою,  що дозволяє забезпечити звернення до усіх рівнів соціальної реальності та ідентифікувати приховані та неочевидні соціальні наслідки запровадження, зміни чи скасування правових норм. На прикладі аналізу законів України «Про очищення влади» та «Про добровільне об'єднання територіальних громад» серед потенційних зон виникнення соціальних ризиків автор пропонує виокремлювати зони потенційних конфліктів, соціальної дезінтеграції, соціальних нерівностей, потенціалу дискримінації, що супроводжують результати законодавчої діяльності.