Пекінський консенсус як основа соціальних змін у КНР

  • Tatiana Dublikash Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 4, м. Свободи, Харків 61022, Україна https://orcid.org/0000-0003-1163-5258
Ключові слова: соціальні зміни, моделі розвитку, асиметрична сила, вертикальна модель демократії

Анотація

У статті розглядаються засади Пекінського консенсусу, який став альтернативою Вашингтонському консенсусу, - списку рекомендацій по реалізації макроекономічної політики у країнах, що розвиваються. Американський економіст Джошуа Рамо Купер, який запропонував цю назву для китайської моделі соціальних змін, вбачав в ній не лише спробу пристосувати західноєвропейські принципи ринкової економіки до культурних та політичних реалій сучасного Китаю, а й «нову фізику розвитку та влади». Одним з головних завдань вибудови даної моделі розвитку було намагання захистити країну від зовнішніх факторів, які можуть негативно вплинути на процес реформування; намагання перетворити процесс реформування у
внутрішній, такий, що буде відбуватися подібно «ланцюговій реакції». У статті розкриваються засади Пекінського консенсусу і наводиться критика деяких з них. Серед цих засад – «зміни, нововведення та інновації», які доповнюються фокусом на рівності, намаганням застосовувати асиметричну силу у відносинах з державами-гегемонами, розвивати доброзичливі стосунки с якомога більшим числом країн, але, перш за все, з найближчими сусідами тощо.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Tatiana Dublikash, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 4, м. Свободи, Харків 61022, Україна

кандидат соціологічних наук, доцент кафедри політичної соціології, t.n.dublikash@karazin.ua

Посилання

Дублікаш Т. М. Вашингтонський та пост-Вашингтонський консенсус: дискусії та інституціональні наслідки для країн Східної Європи / Дублікаш Тетяна Миколаївна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2006. – №793. – С.145-149.

Callahan W. A. Review: China’s Megatrends: The Eight Pillars of a New Society / Callahan W. A. [Electronic resource] // The China Beat, 2010. – Available at: http://www.thechinabeat.org/?p=2885

Interview with John and Doris Naisbitt: «China Is a Country Without an Ideology» [Electronic resource] // Spiegel Online, February 05, 2010. – Available at: http://www.spiegel.de/international/world/interview-with-john-and-dorisnaisbitt- china-is-a-country-without-an-ideology-a-675615.html

Naisbitt J. China's Megatrends: The 8 Pillars of a New Societ / Naisbitt J., Naisbitt D. – Harper Business (January 5, 2010). – 272 pages.

Rudolph J. Xi Jinping Supports ‘Consultative Democracy’ / Rudolph J. – [Electronic resource] // China digital times. – 2014, September 24. – Available at: http://chinadigitaltimes.net/2014/09/xi-jinping-supports-consultative-democracy/

Ramo J. C. The Beijing Consensus. – The Foreign Policy Centre / Ramo J. C. – London. – 2004, May. – 74 pages.

Woo К. I. Beijing Consensus: model for sustainable development? //Asia-Pacific Housing Journal. – Vol. 5, No 14, January – March 2011. – рр. 50-59.
Опубліковано
2015-04-02
Як цитувати
Dublikash, T. (2015). Пекінський консенсус як основа соціальних змін у КНР. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», (1122), 67-71. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ssms/article/view/1534
Розділ
Емпіричні дослідження сучасного суспільства