Методологічні особливості дослідження релігійного дискурсу
Анотація
У статті розглянуті загальні методологічні проблеми дослідження взаємодії між релігійними компонентами та певними суспільними процесами, соціальними ідентичностями та орієнтаціями громадян у сучасному українському суспільстві. Зокрема, проаналізовані методологічні особливості поняття «релігійний дискурс» та можливості його використання для емпіричного дослідження. Релігійний дискурс розглядається як аналітичний конструкт, що є частиною дискурсивної теорії та концептуалізацією ідеї конструювання соціальної реальності за допомогою вилучення системи знаків, яким надаються значення «сакрального» та «релігійного». Аналізуються підходи до визначення концепту «релігійний дискурс» та відповідні конституюючи характеристики цього феномену, акцентується увага на здатності релігійних дискурсів пропонувати певні форми ідентичності та відповідні до них практики і впливати на соціальнополітичні орієнтації громадян у сучасній Україні.
Завантаження
Посилання
2. Биченко А. Релігійність українського суспільства: рівень, характер, особливості / Андрій Биченко, Надія Дудар // Національна безпека і оборона. – 2002. – № 10. – С. 14 – 21.
3. Taylor Ch. Western Secularity / Charles Taylor // Rethinking Secularism. – New York: Oxford University Press, 2011. – P. 31 – 53.
4. Taylor Ch. Religious mobilizations // Public Culture. – Duke University Press, 2006. – Vol. 18 (2). – P. 281 – 300.
5. Бурлачук В. Десакрализация власти и современный политический кризис в Украине // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2007. – № 3. – С. 95 – 105.
6. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич Карасик. – Волгоград: Перемена, 2002. – 331 с.
7. Pereverzev E. Political discourse: unitary multi-parametric model [Электронный ресурс] / Egor Pereverzev, Yevgeny Kozhemyakin // Современный дискурс-анализ. – 2010. – выпуск 2, том 1. – С. 47 – 52. – Режим доступа к журн.: http://discourseanalysis.org/
8. Паращевин М. Теория секуляризации в европейском научном дискурсе // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2006. – № 2. – С. 90 – 102.
9. Єленський В. Релігія і глобальна політика: світ і Україна // Національна безпека і оборона. – 2011. – № 1 – 2. – С. 79 – 88.
10. Кожемякин Е. Лингвистические стратегии институциональных дискурсов [Электронный ресурс] // Современный дискурс-анализ. – 2011. – выпуск 3. – С. 62 – 69. – Режим доступа к журн.: http://discourseanalysis.org/
11. Чумакова К. Религиозный дискурс в массмедиа [Электронный ресурс] // Современный дискурс-анализ. – 2012. – выпуск 6. – С. 82 – 90. – Режим доступа к журн.: http://discourseanalysis.org/
12. Богачевская И. Религиозный дискурс как объект философско-религиоведческой рефлексии // Вопросы духовной культуры философские науки: культура народов Причерноморья. – 2006. – № 79. – С. 119 – 121.
13. Бобырева Е. Религиозный дискурс: ценности и жанры // Знание. Понимание. Умение. – 2008. – № 1. – С. 162 – 167.
14. Бугаева И. Религиозная коммуникация [Электронный ресурс] // Библиофонд. Электронная библиотека. – 2008. – Режим доступа к статье: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=124925
15. Casanova J. Religion, Politics and Gender Equality. Public Religions Revisited: draft working document / Jose Casanova. – UNRISD, 2009. – 29 p.
16. Элиаде М. Священное и мирское / Мирча Элиаде; пер. с фр. Н. К. Гарбовского. – М.: МГУ, 1994. – 144 с.