Речі у (від)творенні емоційного: скромність, липкість і контексти надзвичайної ситуації
Ключові слова:
речі, матеріальний поворот, скромність речей, афективні аффорданси, розширені емоції, перехідний об’єкт, влада, соціоматеріальні мережі, онтологічна безпека, роз-світування (unworlding), афективна економіка, «липкість» речей, габітус, Umwelt, чутливі об’єкти, війнаАнотація
У статті здійснюється соціологічний аналіз трансформації онтологічного статусу матеріальних об’єктів в умовах війни. На основі теоретичного синтезу «матеріального повороту» в соціології, феноменологічної теорії М. Гайдеґґера, теорії практик П. Бурдьє, акторно-мережевої теорії та теоретичного доробку в галузі соціології емоцій концептуалізується перехід речей зі статусу «скромного» фону повсякденності у статус активних актантів соціальної дії. Досліджується феномен «скромності речей» (за Д. Міллером), який у мирний час забезпечує онтологічну безпеку завдяки функціонуванню матеріальної культури як невидимого фрейму, що не потребує когнітивної рефлексії. Надається характеристика війни як процесу «роз-світування», що спричиняє колапс звичного Umwelt, перетворюючи «підручні» (zuhanden) об’єкти на «наявні» (vorhanden), нав’язливі у своїй ворожості або рятівній значущості. Особлива увага приділяється аналізу афективних економік, де речі набувають властивості «липкості» (stickiness) (за С. Ахмед), акумулюючи та транслюючи емоційні стани крізь час і простір. Обґрунтовується твердження, що в ситуації вимушеного переміщення речі виконують функцію «перехідних об’єктів» та «селф-об’єктів», підтримуючи цілісність біографічної ідентичності в умовах розриву соціальних зв’язків. Презентується методологічна рамка дослідження, що інтегрує теорію «розширених емоцій» з аналізом соціоматеріальних мереж, де емоційний процес не обмежується нейрофізіологічними межами індивіда, а конституюється завдяки функціонально інтегрованим системам «суб’єкт – артефакт». Емпірична верифікація теоретичних конструктів здійснюється завдяки предсталенню серії глибинних біографічних інтерв’ю з використанням об’єктноцентрованих технік. Доводиться, що матеріальні об’єкти в умовах війни виступають контейнерами пам’яті, афективними афордансами (підказками) щодо тактильної регуляції емоційних станів, якорями ідентичності та агентами магічного мислення. Цифрові артефакти розглядаються як «афективні мобільні селф-об’єкти», що забезпечують мінімальну когерентність «Я» завдяки постійному доступу до архівів почуттів. Робиться висновок про внесок здійсненого дослідження у розвиток реляційної онтології, зокрема у подолання картезіанського дуалізму суб’єкта та об’єкта.
Посилання
Griswold, W., Mangione, G., & McDonnell, T. E. (2013). Objects, words, and bodies in space: Bringing materiality into cultural analysis. Qualitative Sociology, *36*, 343–364
Miller, D. (2010). Stuff. Polity Press
Bourdieu, P. (1977). Outline of a theory of practice (R. Nice, Trans.). Cambridge University Press
Goffman, E. (1975). Frame analysis: An essay on the organization of experience. Penguin
Gombrich, E. (1979). The sense of order: A study in the psychology of decorative art. Phaidon Press
Ahmed, S. (2014). The cultural politics of emotion (2nd ed.). Edinburgh University Press
Frykman, J., & Povrzanović Frykman, M. (Eds.). (2016). Sensitive objects: Affect and material culture. Nordic Academic Press
Koskinen-Koivisto, E. et al. (Eds.). (2024). Reconstructing homes: Affective materiality and atmospheres of belonging. Berghahn Books
Barclay, K. et al. (Eds.). (2024). Inheriting the family: Emotions, objects and the past. Bloomsbury Academic
Krueger, J., & Szanto, T. (2016). Extended emotions. Philosophy Compass, *11*(12), 372–383
Farnsworth, J. (2014). Affective mobile devices. In C. Vincent & L. Fortunati (Eds.), The tablet book. Wilfrid Laurier University Press
Basov, N. (2018). Socio-material network analysis: A mixed method study of five European artistic collectives. Social Networks, *54*, 179–195
Appadurai, A. (Ed.). (1986). The social life of things: Commodities in cultural perspective. Cambridge University Press
Hall, T. R. A. (2024). Domestic practices of clutter and hoarding: Consumption, values, and materiality in everyday life [Doctoral dissertation, University of Manitoba]. University of Manitoba
Kopytoff, I. (1986). The cultural biography of things: Commoditization as process. In A. Appadurai (Ed.), The social life of things: Commodities in cultural perspective (pp. 64–91). Cambridge University Press
Hillard, D., Lempa, H., & Spinney, R. (Eds.). (2020). Feelings materialized: Emotions, bodies, and things in Germany, 1500–1950. Berghahn Books
Ross, A. A. G. (2013). Mixed emotions: Beyond fear and hatred in international conflict. University of Chicago Press
Colombetti, G., & Krueger, J. (2015). Extended emotions. Philosophy Compass, *10*(6), 372–383
Buse, C., & Twigg, J. (2016). Materializing memories: Exploring the stories of people with dementia through dress. Ageing & Society, *36*(6), 1115–1135
Caravà, M., & Scorolli, C. (2018). Do you just see the mug handle? Let’s take a look at affective affordances too! In Philosophers and cognitive science. University of Bologna
Slaby, J., & von Scheve, C. (Eds.). (2019). Affective societies: Key concepts. Routledge.
