Концептуалізація нової суб’єктності та її прояви в освітній сфері України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2227-6521-2020-44-08

Ключові слова:

глобалізація, трансформація морально-етичних цінностей, нова суб’єктність особистості, освітня сфера

Анотація

У статті аналізується суперечливий вплив глобалізації на різні сфери суспільного життя, зокрема трансформацію морально-етичних цінностей. Зазначається, що це, в тому числі, актуалізує прояви так званої нової суб’єктності, навколо якої точаться дискусії в науковому середовищі. Підкреслюється, що розуміння нової суб’єктності не суперечить традиційному погляду на суб’єктність людини, а лише розширюється за рахунок виявлення її нових характеристик. Наголошується, що нова суб’єктність може виявлятися (і вже проявляється) в ситуативній зміні способів самореалізації залежно від обставин, що в умовах непередбачуваності трансформації моралі важливо спрямовувати на позитивні зміни в суспільстві, попереджаючи негативні наслідки проявів такої суб’єктності. Акцентується увага на тому, що цю місію мають виконувати інститути держави. На прикладі сфери освіти як найважливішого продуцента людського капіталу доводиться, що вже сьогодні всередині вітчизняної освітньої системи є носії нової суб’єктності з числа кращих представників педагогічного середовища. Проте в масштабах країни їх поки замало, що гальмує конструктивне реформування сфери освіти, зокрема процеси автономізації закладів освіти. Наголошується на тому, що роль держави є визначальною для старту бажаних змін в освітній сфері, що першочергові зусилля доцільно зосередити на вдосконаленні нормативної бази для вивільнення креативного потенціалу педагогів та на ресурсному забезпеченні освітніх закладів сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями. Стверджується, що державна політика сприяння позитивним проявам нової суб’єктності може бути ефективною, якщо спиратиметься на інтереси осіб і груп високого рівня такої суб’єктності, роблячи акцент на використанні сучасних інформаційних технологій для посилення мережевої взаємодії між ними. Особливо актуальною мережева інтеракція стає в умовах глобальної епідемії Covid-19, оскільки така активність носіїв нової суб’єктності може сприяти стабілізації суспільства, його економічної, освітньої ті інших сфер життєдіяльності.

Біографії авторів

  • автор Olga Balakireva, афіліація ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», вул. Панаса Мирного, 26, Київ, 01011, Україна

    кандидат соціологічних наук, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій, glavred@ukr-socium.org.ua

  • автор Roman Levin, афіліація ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», вул. Панаса Мирного, 26, Київ, 01011, Україна

    кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій, levinr@ukr.net

Посилання

Сальніков С. З. Розуміння суб’єктності в контексті формування і розвитку громадянського суспільства. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету: матеріали звітної науково-практичної конференції викладачів, докторантів та аспірантів, 14–18 березня 2016 року. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. C. 91–92.

Литвин Є. Суб’єктність особистості в контексті політичної гри. Віче, 2010. № 2. С. 16–17.

Фаріна Я. О. Суб’єкт і суб’єктність як соціальні феномени: наукові інтерпретації. Наукові праці – Соціологія, 2012. Т. 184. Вип. 172. С. 42–46. URL: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/sociology/2012/184-172-9.pdf.

Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода: монография. Харьков: Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, 2006. 576 с.

Шваб К. Четвертая промышленная революция: монография. Москва: Эксмо, 2016. 208 с.

Лешкевич Т. Г. «Глобальный модерн» и новое понимание субъектности. Век глобализации, 2017. № 3 (23). С. 31–42.

Самаєва Ю. Дарон Аджемоглу: «Нищити завжди легше, ніж будувати». ZN.UA, 2019. № 35. 21–27.09.

Панарин А. С. Искушение глобализмом. Москва: Эксмо, 2003. 416 с.

Почепцов Г. Як людина втратила свою свободу. ZN.UA. 2019. № 38. 12–18.10.

Высшее образование в XXI веке: подходы и практические меры. СГУ. Москва, 1999. 36 с. С. 3.

Михайленко О., Блейон Т. Постіндустріальна освіта: куди йдемо? ZN.UA, 2016. № 43–44. 19–25.11.

Кендюхов О. Цифрова школа. ZN.UA, 2019. № 22–23. 14–21.06.

Онищенко О. Віталій Шевчук: «Я просто роблю те, що мені цікаво». ZN.UA, 2019. № 12. 30.03–05.04.

Варгола Н. Курс, який може змінити життя. ZN.UA, 2017. № 14. 15–21.04.

Чумаченко С. Майбутнє української освіти. Нотатки оптиміста. ZN.UA, 2017. № 9. 11–17.03.

Конєв В. Вирватися із зачарованого кола. ZN.UA, 2018. № 50. 28.12–11.01.

Котляр А. Інкубатор майбутнього, або Звідки взяти невипадкових лідерів? ZN.UA, 2017. № 14. 14–21.04.

Соціальні інтереси в контексті соціокультурної модернізації / За ред. О. Злобіної. Київ: ІС НАНУ, 2011. 323 с.

Социальная психология: учебник для высших учебных заведений / Г. М. Андреева. 5-е издание, исправленное и дополненное. Москва: Аспект Пресс, 2003. 364 с.

Завантаження

Опубліковано

2020-07-08

Номер

Розділ

Дослідження проблем освіти та молоді

Як цитувати

Концептуалізація нової суб’єктності та її прояви в освітній сфері України. (2020). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 44(-), 66-73. https://doi.org/10.26565/2227-6521-2020-44-08

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають