Розвиток soft skills як чинник підвищення ефективності діяльності соціальних працівників

Анотація

У статті аналізується soft skills як група «м'яких» надпрофесійних навичок, які спричиняють сильний вплив на характер взаємодії фахівця з його оточенням. Підкреслюється важливість розвитку цих якостей у соціальних працівників. Відзначається, що система професійного навчання і підготовки майбутніх фахівців не передбачає формування «м'яких» компетенцій.
Автори розглядають розвиток soft skills соціальних працівників як управлінське завдання. Пропонуються два напрямки роботи з персоналом, які орієнтовані на розвиток soft skills. Перший - активна супервізія, як навчання на досвіді інших (робота з наставником). Підкреслюється, що така супервізія є інструментом формування «м'яких» якостей фахівців і попереджає виникнення стресових станів. Другий - розвиток персоналу шляхом оновлення, поповнення і вдосконалення знань, навичок і умінь фахівців. Автори пропонують конкретні методи управлінської роботи згідно виділених напрямках: 1) розробка індивідуальних планів розвитку співробітників, 2) пошук і облік зворотного зв'язку, 3) залучення досвідчених співробітників до здійснення супервізії, 4) ротація кадрів, 5) створення морально-психологічного клімату в колективі, який стимулює саморозвиток і самоосвіту співробітників.
У статті робиться висновок про складність оцінювання ступеня розвитку надпрофесійних навичок. Доводиться необхідність розвитку soft skills у соціальних працівників як умова підвищення якості надаваних послуг. Визначаються перспективні напрямки досліджень даної проблеми: можливості модернізації системи підготовки фахівців і розробка управлінської стратегії з урахуванням розвитку soft skills співробітників; створення методики оцінювання та вимірювання рівня розвитку «м'яких» компетенцій соціальних працівників на різних етапах їх професійної кар'єри.