Від тягаря до ресурсу: роль саморефлексії у благополуччі молодих прокрастинаторів
Анотація
У статті досліджується взаємозв’язок між саморефлексією та психологічним благополуччям у молодих дорослих із середнім і високим рівнем прокрастинації. Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності прокрастинації серед молоді, особливо в періоди життєвих змін та нестабільності. Метою було вивчення вікових відмінностей у зв’язку між саморефлексією та благополуччям у прокрастинаторів віком 25–35 років. Було застосовано як кількісні методи (шкали Лея, Ріфф, Дінера, Гранта), так і якісні (контент-аналіз проективної відповіді), а також факторний і кластерний аналіз. Результати показали, що у респондентів віком до 30 років саморефлексія або не мала значущого зв’язку із самоприйняттям, або виявляла негативну кореляцію з самоприйняттям, особливо коли домінувала поведінкова рефлексія. Натомість у респондентів віком понад 30 років виявлено позитивні зв’язки між саморефлексією та більшістю шкал психологічного благополуччя, зокрема у разі емоційної спрямованості рефлексії. Виявлено три типи прокрастинаторів: рефлексивний критичний, рефлексивний ефективний та нерефлексивний адаптивний. Саморефлексія високої якості, особливо емоційна, постала як важливий ресурс підвищення благополуччя
Завантаження
Посилання
Bobkova, D. V. (2020). The relationship between reflection and life satisfaction at different stages of life. Zaporizhzhia National University. https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/handle/12345/2199 [in Ukrainian].
Grant, M. A., & Franklin, J. (2002). The self-reflection and insight scale: A new measure of private self-consciousness. Social Behavior and Personality, 30(8), 821–836. https://doi.org/10.1177/0306422010390622
Habelrih, E. A., & Hicks, R. E. (2015). Psychological well-being and its relationships with active and passive procrastination. International Journal of Psychological Studies, 7(3), 25–34. https://doi.org/10.5539/ijps.v7n3p25
Harrington, R., & Loffredo, D. A. (2010). Insight, rumination and self-reflection as predictors of well-being. The Journal of Psychology, 145(1), 39–57. https://doi.org/10.1080/00223980.2010.528072
Kit, Y. P. (2023). The significance of reflectivity for an individual's psychological well-being. Kryvyi Rih State Pedagogical University. https://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/123456789/7114 [in Ukrainian].
Nazaruk, N. V. (2022). Procrastination as a psychological phenomenon. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series “Psychology”, (3), 66–70. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.3.13 [in Ukrainian].
Polivanova, O. Y., & Huliaieva, O. V. (2015). On the problem of defining the psychological content of the concept of “psychological well-being”. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Psychology”, 1150, 34–39. http://visnyk-ps.univer.kharkov.ua/vystnik_psy_ukr/nomera/1150.pdf [in Ukrainian].
Pozdniakova, A. V. (2023). Psychological aspects of the relationship between academic procrastination and subjective well-being of student youth. In Youth in Contemporary Psychology: Proceedings of the XII All-Ukrainian Scientific-Practical Conference of Students, Postgraduates, and Young Scientists, Sumy, April 20, 2023 (pp. 101–103). http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/26179/3/53 _Pozdnyakova.pdf [in Ukrainian].
Pychyl, T. A., & Sirois, F. M. (2016). Procrastination, emotion regulation and well-being. In F. M. Sirois & T. A. Pychyl (Eds.), Procrastination, Health and Well-Being (pp. 163–188). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-802862-9.00008-6
Sirois, F. M., & Tosti, N. (2012). Lost in the moment? An investigation of procrastination, mindfulness, and well-being. Journal of Rational-Emotive & Cognitive-Behavior Therapy, 30(4), 237–248. https://doi.org/10.1007/s10942-012-0151-y
