Тема ревнощів в художній літературі та філософських працях
Анотація
Тема ревнощів широко представлена у художній літературі у вигляді тих чи інших її епізодів (драматичних, трагічних, комічних). Зазвичай письменники просто називають цю тему, і далі вона виступає як психогенно-стресовий фактор невротичної реакції. Але в окремих творах ревнощі становлять основний зміст. Відзначаючи правдивість викладених у художній
літературі випадків, К. Леонгард писав: «Великі письменники одночасно є і великими психологами». З урахуванням думки класика психології був
проведений клініко-психологічний аналіз двох літературних персонажів, які страждали від патологічних ревнощів: Отелло з однойменної драми
У. Шекспіра і В. Позднишева з повісті Л. Толстого «Крейцерова соната». Одночасно, грунтуючись на матеріалах «Яснополянських записок» Д. Маковицького, лікаря родини Толстих, було проведено клініко-психологічний аналіз особистості великого письменника й просвітника, який
страждав від патологічних ревнощів.


