Об'єктивна оцінка ефективності терапії хворих з депресіями на основі аналізу їхніх мимовільних реакцій протягом комплексного психодіагностичного та психофізіологічного дослідження

  • Nataliya O. Maruta Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46 https://orcid.org/0000-0002-6619-9150
  • Kateryna I. Linska Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46; Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6 https://orcid.org/0000-0002-7254-0407
Ключові слова: депресія, діагностика, психофізіологічні реакції, ставлення до теми

Анотація

Мета роботи — розробити метод об'єктивної оцінки ефективності терапії хворих з депресіями на основі вимірювань часу реакції та інших параметрів мимовільного реагування на аудіовізуальні стимули в процесі комплексного психодіагностичного та психофізіологічного дослідження.

Обстежено 97 хворих на депресію (основна група), середнім віком 40,94 ± 1,25 років (серед них 51 особа з діагнозом “депресивний епізод” (F32 за МКХ-10) і 46 осіб з діагнозом “рекурентний депресивний розлад” (F33 за МКХ-10); а також 64 практично здорові особи, середнім віком 41,21 ± 1,21 років (контрольна група). В роботі використовували клініко-психопатологічний, психометричний (комп’ютерні варіанти: шкал Zung, HADS, тестів Спілбергера-Ханіна, AUDIT та опитувальника Derogatis), а також психофізіологічний методи. Останній метод передбачав  застосування програмно-апаратного комплексу "Реоком-стрес" (виробник: “ХАІ-Медика”, м. Харків, Україна) в режимі "Ставлення до теми" з  реєстрацією психофізіологічного відгуку на групи запитань (тематичні групи), що містились в згаданих вище психометричних методиках. Всі описані методи протягом дослідження застосовували двічі: з інтервалом в 17-19 діб.

Показано, що час реакції та інші параметри мимовільного реагування на аудіовізуальні стимули є цінними джерелами інформації для контролю якості лікування хворих з цією патологією, а залучені три канали інформації (шкальні оцінки та час реакції на запитання в межах психодіагностичного дослідження та ставлення до тем, які розкриваються в згаданих запитаннях, оцінене за результатами психофізіологічного дослідження) є відносно незалежними один від одного і несуть додаткову інформацію про психічний статус респондентів. Встановлено, що канал ментальної хронометрії є найчутливішим до залишкової депресивної симптоматики. Доведено, що оптимальним варіантом методу об'єктивної оцінки ефективності терапії хворих на депресію є комп’ютерний варіант шкали Zung з оцінкою часу реакції респондента на кожний пункт цієї шкали. Саме цьому варіанту притаманні найвищі діагностичні властивості (чутливість — 86,60 %, специфічність — 96,88 % та безпомилковість — 90,68 %), що, разом з простотою реалізації, робить його цілком придатним для практичного використання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

WHO, 2017. Fact sheet – 02/2017 / World Health Day 2017 Depression let's talk/ (Електронний ресурс: https://deputyprimeminister.gov.mt/en/dhir/Documents/World Health Day 2017 Depression let's talk.pdf).

Mishiev V.D. Modern depressive disorders. Lviv: MS Publishing House. 2004, 208 p.

Yurieva L.N. Clinical suicidology (monograph). Dnepropetrovsk: "Thresholds". 2006, 472 p.

Gilbody S, Sheldon T, Wessely S. Should we screen for depression? 12. BMJ. 2006, no. 332, pp. 1027 – 1030. DOI: 10.1136/bmj.332.7548.1027.

Jensen A.R. Clocking the mind: mental chronometry and individual differences. Elsevier Science. 2006, p.286.

Maruta N.O., Linska K.I. Chronometric profile of patients with depression using a computer version of the Tsung scale and its diagnostic value. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology. 2018, vol. 26, no. 4 (97), pp. 57-65.

Maruta N.O., Linska K.I. Diagnostic value of response time to questions in patients with depression using a computer version of the HADS scale. Psychiatry, psychotherapy and clinical psychology. 2019, vol. 10, no. 2, pp. 337-352. DOI: 10.14739/2310-1210.2020.3.204950

Linska K.I. Chronometric profile of patients with depression when using the Spielberger-Khanin test. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology. 2019, vol. 27, no. 1 (98), pp. 57-65.

Linska K.I. Attitude to verbal and nonverbal sound stimuli and reaction time to them as diagnostic markers of depression in patients. Medical Psychology. 2019, no. 1, pp. 62-73.

Linska K.I. The attitude of patients with depression to topics related to their mental status, according to the results of psychophysiological research. Medical Psychology. 2019, vol. 14, no. 3 (55), pp. 58-69.

Churkin A.A. A brief guide to the use of ICD-10 in psychiatry and addiction. A.A Churkin, A.N. Martyushov. M .: - "Triad-X". 2002, 232 p.

Hamilton, M. A rating scale for depression. // Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. 1960, vol. 23, pp. 56-62. DOI: 10.1136/jnnp.23.1.56

Montgomery SA, Asberg M. A new depression scale designed to be sensitive to change. British Journal of Psychiatry. 1979, vol. 134, pp. 382-389. DOI: 10.1192/bjp.134.4.382

Beck, A.T., Steer, R.A., Brown, G.K. Beck Depression Inventory-II. San Antonio, TX: Psychological Corporation. 1996, 69 p. DOI: 10.1080/00223890802248919

Mezzich Juan E., Cohen Neal, Liu Jason, Ruiperez Maria, Yoon Gihyon, Iqabal Saeed, Perez Carlos. Validization an efficient quality life index. Abstracts XI World Congress Psychiatry «Psychiatry on New Thresh-olds». - Hamburg, Germany, 6-11 August 1999, pp. 427-428.

Derogatis L.R.; Savitz, K.L. “The SCL-90-R and the Brief Symptom Inventory (BSI) in Primary Care”. In Maruish, Mark Edward (ed.). Handbook of psychological assessment in primary care settings. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates. 2000, pp. 297–334.

Tarabrina N.V. Workshop on the psychology of post-traumatic stress. St. Petersburg: Peter. 2001, 272 p.

Zung W.W. A self-rating depression scale. Archives of General Psychiatry. 1965, no. 12, pp. 63-70. DOI: 10.1001/archpsyc.1965.01720310065008

Zigmond A.S., Snaith R.P. "The hospital anxiety and depression scale". Acta Psychiatrica Scandinavica. 1983, vol. 67, no 6, pp. 361–370. DOI: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x.

T.F. Babor, J.C. Higgins-Biddle, J.B. Saunders et al. AUDIT - The Alcohol Use Disorders Identification Test. Guidelines for Use in Primary Care. Second Edition. World Health Organization. Department of Mental Health and Substance Dependence. 2001.

Krylov A.A., Manichev S.A. Workshop on General Experimental and Applied Psychology: Textbook. allowance. St. Petersburg: Peter Publishing House. 2000, 560 p.

Scientific and Technical Center of Radio-Electronic Medical Equipment and Technologies “HAI MEDICA” [Electronic resource]. Polygraph REOKOM STRESS - Mode of access to the resource: https://hai-medika.prom.ua/p358078095-poligraf-reokom-stress.html.

Gubler E.V. Computational methods of analysis and recognition of pathological processes. M .: Medicine. 1978, 294 p.

S.N. Lapach, A.V. Chubenko, P.N. Babich. Statistical methods in biomedical research using Excel. Kiev: "Morion". 2000, 320 p.

Опубліковано
2020-12-29
Як цитувати
Maruta, N., & Linska, K. (2020). Об’єктивна оцінка ефективності терапії хворих з депресіями на основі аналізу їхніх мимовільних реакцій протягом комплексного психодіагностичного та психофізіологічного дослідження. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (15). https://doi.org/10.26565/2312-5675-2020-15-02
Номер
Розділ
Психіатрія