Психопатологічні особливості судинних деменцій при різній локалізації патологічних осередків
Анотація
Актуальність. Судинна деменція, що спричинена різними за генезом, об’ємом та локалізацією органічними ушкодженнями тканин головного мозку, проявляє себе широким спектром супутньої нейропсихіатричної симптоматики. Однак незважаючи на очевидний зв’язок між локалізацією судинних уражень та психопатологічними симптомами, що виявляються у пацієнта, вплив фізичних характеристик мозкових пошкоджень, що стали причиною судинної деменції, та відповідною нейропсихіатричної симптоматикою залишаються маловивченими.
Мета дослідження – вивчити психопатологічні особливості когнітивних порушень у пацієнтів з судинною деменцією в залежності від локалізації вогнища ураження.
Контингенти і методи. Обстежено 157 осіб із діагнозом судинної деменції, що були розділені на п’ять груп: група 1 — 22 особи із локалізацією патологічного процесу у лобній частці; група 2 — 18 пацієнтів із ураженням скроневої частки; група 3 — 17 пацієнтів із ураженням тім’яної частки; група 4 – 15 пацієнтів із ураженням потиличної частки і група 5 – 68 осіб із тотальним ураженням.
Результати: Встановлено, що ураженням лобних часток притаманні висока частота ейфорії та галюцинаторних феноменів, а також незначні прояви апатії і тривожності; ураженням скроневої частки – найвища частота і виразність апатії; ураженням тім’яних часток – низька частота тривоги у поєднанні з її високою інтенсивністю; ураженням потиличних часток – інтенсивні депресивні переживання (в тих випадках, коли вони мали місце), тотальним ураженням головного мозку – найнижча поширеність та інтенсивність маревних переживань, дратівливості та ажитації
Висновки. В ході комплексного дослідження хворих на судинні деменції визначено специфічні для кожної локалізації ураження головного мозку спектри нейропсихіатричної симптоматики, що створює необхідні передумови для раннього застосування диференційованих терапевтично-реабілітаційних заходів і, відповідно, для підвищення якості життя пацієнтів цієї категорії.
Завантаження
Посилання
Matsuoka T., Ismail Z., Narumoto J. Prevalence of mild behavioral impairment and risk of dementia in a psychiatric outpatient clinic. Journal of Alzheimer's Disease. 2019. Preprint. pp. 1-9. DOI: 10.3233/JAD-190278
Linnemann C., Lang U. E. Pathways Connecting Late-Life Depression and Dementia. Frontiers in Pharmacology. 2020. Vol. 11, p. 279. PMID: 18979948
Creese B. et al. Mild behavioral impairment as a marker of cognitive decline in cognitively normal older adults //The American Journal of Geriatric Psychiatry. 2019, Vol. 27, no. 8,pp. 823-834. DOI: 10.1016/j.jagp.2019.01.215
Fischer C. E., Agüera-Ortiz L. Psychosis and dementia: risk factor, prodrome, or cause? //International psychogeriatrics. 2018. Vol. 30, no. 2, pp. 209-219. DOI: 10.1017/S1041610217000874
Poulin S. P., Bergeron D., Dickerson B. C. Risk factors, neuroanatomical correlates, and outcome of neuropsychiatric symptoms in Alzheimer’s disease //Journal of Alzheimer's Disease. 2017. Vol. 60, no. 2, pp. 483-493. DOI: 10.3233/JAD-160767.
O’Brien J. T.,Thomas A. Vascular dementia // The Lancet. 2015. Vol. 386, no. 10004. P. 1698—1706. DOI: 10.1016/S0140-6736(15)00463-8.
Voloshshuk D. A. Psychotherapeutic support of patients with vascular dementia. Archives of Psychiatry. 2016. Vol. 22, no. 2, pp. 126-127. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2016_22_2_41 [In Ukr].
O'Connor C. M. et al. Longitudinal change in everyday function and behavioral symptoms in frontotemporal dementi. Neurology: Clinical Practice. 2016. Vol. 6, no. 5, pp. 419-428. DOI: 10.1212/CPJ.0000000000000264
Van Langenhove T. et al. Comparing longitudinal behavior changes in the primary progressive aphasias. Journal of Alzheimer's Disease. 2016. Vol. 53, no. 3, pp. 1033-1042. DOI: 10.3233/JAD-160010
Odinak M. M. et al. Modern possibilities of neuroimaging in the differential diagnosis of cognitive impairment // Neurology, neuropsychiatry, psychosomatics. 2012. no. 2 [In Rus].
Singh T. D. et al. Neuropsychiatric symptoms in primary progressive aphasia and apraxia of speech. Dementia and geriatric cognitive disorders. 2015. Vol. 39, no. 3-4, pp. 228-238. DOI: 10.1159/000369062.
Harris J. M. et al. Co-occurrence of language and behavioural change in frontotemporal lobar degeneration. Dementia and geriatric cognitive disorders extra. 2016. Vol. 6, no. 2, pp. 205-213. DOI: 10.1159/000444848.
Kruskal W. H., Wallis W. A. Use of ranks in one-criterion variance analysis. Journal of the American Statistical Association. 1952. Vol. 47, no. 260, pp. 583–621.
