Психосоматичні кореляти психологічної дезадаптації у державних службовців

doi:10.26565/2312-5675-2018-10-14

Олег Олексійович Сидоренко ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-5359-6683

DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2018-10-14

Ключові слова: соціально-психологічна дезадаптація, державні службовці, психосоматичні кореляти, дослідження особистісних якостей

Анотація

У статті описані результати психодіагностичного дослідження з використанням «Гіссенського особистісного опитувальника» на вибірці державних службовців (n=159). Метою дослідження було визначення психосоматичних корелят психологічної дезадаптації у державних службовців. До психодіагностичного дослідження були включені 159 державних службовців, серед них 118 жінок (74,22%) та 41 чоловіків (25,78%). Середній вік респондентів становив 42,7±9,19 років. Середній стаж роботи у державній службі становив 16,37±8,25 років. Використовуючи «Гіссенський особистісний опитувальник» було встановлено, що 83 (52,20%) респонденти мають низький контроль поведінки та вчинків, 85 (53,45%) респондентів мають схильність до депресивного настрою, решта результатів за шкалою опитувальника не перевищила 25% вибірки. Другий етап дослідження включав у себе аналіз показників попередніх досліджень. Загальна вибірка (n=159) державних службовців була поділена на 2 групи: особи з проявами соціально-психологічної дезадаптації (n=78; 49,00%) склали основну групу дослідження, особи без дезадаптивних проявів склали групу порівняння (n=81; 51,00%). Проаналізувавши показники, нами були визначені психосоматичні кореляти виникнення психологічної дезадаптації у державних службовців: низький рівень внутрішньої мотивації до роботи (n=78; 100%), слабкі особистісні якості (n=75; 69,15%), використання неефективних копінг-стратегій (n=73; 93,58%), тривожні прояви (n=40; 51,28%), депресивні прояви (n=20; 25,64%). Ці результати засвідчують, що негативний стресовий вплив на особистість державного службовця, спричинений робочим середовищем, може викликати в ній деформації та деструктивні зміни.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Palmer D.Cultural change,stress and civil servants' ocupational health. 2015. Р. 1967–85.

Lopes S. V., Silva M. C. Occupational stress and associated factors among civil servants of a federal university inthesouth of Brazil //Ciencia&saudecoletiva. 2018. Т. 23. №. 11. С. 3869-3880.

Guan S. etal. EffectofJobStrainonJobBurnout, Mental Fatigue and Chronic Diseases among Civil Servants in the Xinjiang Uygur Autonomous Region of China //International journal of environmenta lresearch and public health. 2017. Т. 14. №. 8. С. 872.

Kawada T., Otsuka T. Relationshipbetweenjobstress, occupationalpositionandjobsatisfactionusing abriefjobstressquestionnaire (BJSQ) //Work. – 2011. Т. 40. №. 4. С. 393-399.

Ferrie J. E. etal. Jobinsecurityinwhitecollarworkers: Towardanexplanationofassociationwi thhealth //Journalofoccupationalhealthpsychology. 2001. Т. 6. №. 1. С. 26.

Burgard S. A., Kalousova L., Seefeldt K. S. Perceivedjobinsecurityandhealth: theMichiganRecession

//JournalofOccupationalandEnvi ronmentalMedicine. 2012. Т. 54. №. 9. С. 1101-1106.

Alterman T. etal. Jobinsecurity, workfamilyimbalance, andhostileworkenvironment: Prevalencedatafromthe 2010 NationalHealthInterviewSurvey//Americanjournalo findustrialmedicine. 2013. Т. 56. №. 6. С. 660-669.

Koura U. etal. Work, family, andpersonalcha racteristicsexplainoccupationalandgenderdifference sinwork familyconflictamongJapanesecivilservants //Publichealth. 2017. Т. 153. С. 78-90.

Lang J. etal. Psychosocial work stressors as antecedents of musculoskeletal problems: a systematic review and meta-analysis of stability-adjusted long it udinal studies // Socialscience&medicine. 2012. Т. 75. №. 7. С. 1163- 1174.

Park J. B., Nakata A., Swanson N. G., Chun H. Organizational factors associated with workrelated sleep problems in a nationallyrepresen tativesampleofKoreanworkers //International Archives of Occupational and Environmental Health.2013;86(2):211–222. doi: 10.1007/s00420-012-0759-3.

Topa G. etal. Emotional Exhaustion and Health Complaints as Indicators of Occupational Diseases Among Civil Servantsin Spain //Journal of Clinical Medicine. – 2018. – Т. 7. – №. 12. – С. 523.

Faragher E. B., Cass M., Cooper C. L. The relationship between job satisfaction and health: a meta-analysis //From Stress to Wellbeing Volume 1. – Palgrave Macmillan, London, 2013. – С. 254-271