Психосоматичні кореляти психологічної дезадаптації у державних службовців

  • Олег Олексійович Сидоренко ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-5359-6683
Ключові слова: соціально-психологічна дезадаптація, державні службовці, психосоматичні кореляти, дослідження особистісних якостей

Анотація

У статті описані результати психодіагностичного дослідження з використанням «Гіссенського особистісного опитувальника» на вибірці державних службовців (n=159). Метою дослідження було визначення психосоматичних корелят психологічної дезадаптації у державних службовців. До психодіагностичного дослідження були включені 159 державних службовців, серед них 118 жінок (74,22%) та 41 чоловіків (25,78%). Середній вік респондентів становив 42,7±9,19 років. Середній стаж роботи у державній службі становив 16,37±8,25 років. Використовуючи «Гіссенський особистісний опитувальник» було встановлено, що 83 (52,20%) респонденти мають низький контроль поведінки та вчинків, 85 (53,45%) респондентів мають схильність до депресивного настрою, решта результатів за шкалою опитувальника не перевищила 25% вибірки. Другий етап дослідження включав у себе аналіз показників попередніх досліджень. Загальна вибірка (n=159) державних службовців була поділена на 2 групи: особи з проявами соціально-психологічної дезадаптації (n=78; 49,00%) склали основну групу дослідження, особи без дезадаптивних проявів склали групу порівняння (n=81; 51,00%). Проаналізувавши показники, нами були визначені психосоматичні кореляти виникнення психологічної дезадаптації у державних службовців: низький рівень внутрішньої мотивації до роботи (n=78; 100%), слабкі особистісні якості (n=75; 69,15%), використання неефективних копінг-стратегій (n=73; 93,58%), тривожні прояви (n=40; 51,28%), депресивні прояви (n=20; 25,64%). Ці результати засвідчують, що негативний стресовий вплив на особистість державного службовця, спричинений робочим середовищем, може викликати в ній деформації та деструктивні зміни.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Palmer D.Cultural change,stress and civil servants' ocupational health. 2015. Р. 1967–85.

Lopes S. V., Silva M. C. Occupational stress and associated factors among civil servants of a federal university inthesouth of Brazil //Ciencia&saudecoletiva. 2018. Т. 23. №. 11. С. 3869-3880.

Guan S. etal. EffectofJobStrainonJobBurnout, Mental Fatigue and Chronic Diseases among Civil Servants in the Xinjiang Uygur Autonomous Region of China //International journal of environmenta lresearch and public health. 2017. Т. 14. №. 8. С. 872.

Kawada T., Otsuka T. Relationshipbetweenjobstress, occupationalpositionandjobsatisfactionusing abriefjobstressquestionnaire (BJSQ) //Work. – 2011. Т. 40. №. 4. С. 393-399.

Ferrie J. E. etal. Jobinsecurityinwhitecollarworkers: Towardanexplanationofassociationwi thhealth //Journalofoccupationalhealthpsychology. 2001. Т. 6. №. 1. С. 26.

Burgard S. A., Kalousova L., Seefeldt K. S. Perceivedjobinsecurityandhealth: theMichiganRecession
//JournalofOccupationalandEnvi ronmentalMedicine. 2012. Т. 54. №. 9. С. 1101-1106.

Alterman T. etal. Jobinsecurity, workfamilyimbalance, andhostileworkenvironment: Prevalencedatafromthe 2010 NationalHealthInterviewSurvey//Americanjournalo findustrialmedicine. 2013. Т. 56. №. 6. С. 660-669.

Koura U. etal. Work, family, andpersonalcha racteristicsexplainoccupationalandgenderdifference sinwork familyconflictamongJapanesecivilservants //Publichealth. 2017. Т. 153. С. 78-90.

Lang J. etal. Psychosocial work stressors as antecedents of musculoskeletal problems: a systematic review and meta-analysis of stability-adjusted long it udinal studies // Socialscience&medicine. 2012. Т. 75. №. 7. С. 1163- 1174.

Park J. B., Nakata A., Swanson N. G., Chun H. Organizational factors associated with workrelated sleep problems in a nationallyrepresen tativesampleofKoreanworkers //International Archives of Occupational and Environmental Health.2013;86(2):211–222. doi: 10.1007/s00420-012-0759-3.

Topa G. etal. Emotional Exhaustion and Health Complaints as Indicators of Occupational Diseases Among Civil Servantsin Spain //Journal of Clinical Medicine. – 2018. – Т. 7. – №. 12. – С. 523.

Faragher E. B., Cass M., Cooper C. L. The relationship between job satisfaction and health: a meta-analysis //From Stress to Wellbeing Volume 1. – Palgrave Macmillan, London, 2013. – С. 254-271
Опубліковано
2019-07-29
Як цитувати
Сидоренко, О. (2019). Психосоматичні кореляти психологічної дезадаптації у державних службовців. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (10), 102-107. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2018-10-14
Номер
Розділ
Медична психологія