ДРУГА НАВІГАЦІЯ: НІХТО НЕ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДОДОМУ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2026-74-31Ключові слова:
друга навігація, повернення, безсмертя, pharmakos, риторика, політропністьАнотація
Стаття присвячена філософській рефлексії «другої навігації» (δεύτερος πλοῦς) як граничного режиму екзистенційного руху суб’єкта в умовах тотальної втрати метафізичних і інституційних гарантій. У ситуації, де повернення більше не тотожне відновленню, а дім перестав бути простором гармонійного збігу, навігація трансформується з техніки досягнення мети на стратегію витримування розриву. На відміну від класичних телеологічних прочитань «Одіссеї», де Ітака постає тріумфальним фіналом, у цьому дослідженні повернення осмислюється як апорія: ситуація засадничого невпізнання, радикальної вразливості й розпаду біографічної цілісності.
Центральною аналітичною постаттю статті стає Каліпсо та її острів Огігія, що інтерпретуються не як топос зовнішнього примусу чи дефіциту, а як гранична спокуса «онтологічного дезертирства». Пропозиція Каліпсо – це пропозиція скасування самої потреби у поверненні через радикальну заміну ідентичності. Безсмертя, яке вона дарує, постає формою «високої амнезії»: спокоєм без утрат і існуванням без тягаря біографії. Це досконалий простір безтілесної присутності, де суб’єкт позбавлений необхідності свідчити про те, ким він був. Відмова Одіссея в цій оптиці постає не моральним актом, а фундаментальним вибором смертності як єдиної умови збереження «Я». Безсмертне тіло – це тіло без шрамів, а отже, порожній архів; боги володіють незмінним статусом, тоді як смертні – живою, пораненою біографією.
Метафора плота, збудованого власноруч, розкривається як символ «ручної», неделегованої суб’єктності. Це рух у порожнечі, позбавлений попутного вітру інституційної підтримки чи гарантій суспільного визнання. Друга навігація – це етика всупереч обставинам, здатність тримати курс тоді, коли горизонт не обіцяє ані прийняття, ані спасіння.
Фінальна частина дослідження деконструює акт повернення на Ітаку як низку онтологічних порогів невпізнання. Трансформація царя на жебрака тлумачиться не як хитромудре маскування, а як набуття статусу «Ніхто» (Οὖτις) – єдино можливої форми присутності в домі, що став чужим. Вбивство женихів постає не актом відновлення справедливості, а жертовним механізмом pharmakos: кривавою процедурою, що не повертає втрачений лад, але створює коротку мить інтенсивного, трагічного збігу суб’єкта з власною долею.
Стаття стверджує, що друга навігація – це тривання між двома неможливостями: стерильним раєм без шляху (Каліпсо) та жертовним шляхом без надії на рай (Ітака). Дім у цій перспективі є не крапкою в кінці речення, а лише миттєвим спалахом впізнання, який неможливо зафіксувати. Ніхто не повертається додому, але в цьому знанні народжується нова політропна суб’єктність, здатна до греблі навіть у суцільному тумані.
Посилання
Agamben, G. (1998). Homo sacer: Sovereign power and bare life. Stanford University Press.
Arendt, H. (1958). The human condition. University of Chicago Press.
Arendt, H. (1963). Eichmann in Jerusalem: A report on the banality of evil. Viking Press.
Assmann, J. (2011). Cultural memory and early civilization: Writing, remembrance, and political imagination. Cambridge University Press.
Benardete, S. (1992). Socrates’ Second Sailing: On Plato’s Republic. University of Chicago Press.
Blanchot, M. (1995). The writing of the disaster (A. Smock, Trans.). University of Nebraska Press. (Original work published 1980)
Bourdieu, P. (1991). Language and symbolic power (G. Raymond & M. Adamson, Trans.). Harvard University Press.
Butler, J. (2004). Precarious life: The powers of mourning and violence. Verso.
Derrida, J. (1995). Archive fever: A Freudian impression (E. Prenowitz, Trans.). University of Chicago Press.
Detienne, M., & Vernant, J.-P. (1978). Cunning intelligence in Greek culture and society (J. Lloyd, Trans.). University of Chicago Press.
Ferber, R. (2020). Second sailing towards immortality and God: On Plato’s Phaedo, 99e4-100a3, with an outlook on Descartes’ Meditations, AT VII, 67. Mnemosyne, 74(3), 371 – 400. https://doi.org/10.1163/1568525X-12342732
Frame, D. (1978/2009). The myth of return in early Greek epic. Center for Hellenic Studies. (Original work published 1978 by Yale University Press; online edition 2009).
Girard, R. (1986). The scapegoat (Y. Freccero, Trans.). Johns Hopkins University Press.
Heidegger, M. (1995). The fundamental concepts of metaphysics: World, finitude, solitude (W. McNeill & N. Walker, Trans.). Indiana University Press. (Original lectures delivered 1929-1930).
Nails, D., & Tarrant, H. (Eds.). (2015). Second sailing: Alternative perspectives on Plato. Societas Scientiarum Fennica.
Norris, P. (2023). Cancel culture: Myth or reality? Political Studies, 71(1), 145-174.
Nussbaum, M. C. (2001). The fragility of goodness: Luck and ethics in Greek tragedy and philosophy (Rev. ed.). Cambridge University Press. (Original work published 1986).
Plato. (1995). Phaedo (D. Gallop, Trans.). Oxford University Press.
Ricœur, P. (2004). Memory, history, forgetting (K. Blamey & D. Pellauer, Trans.). University of Chicago Press.
Vernant, J.-P., & Vidal-Naquet, P. (1988). Myth and tragedy in ancient Greece (J. Lloyd, Trans.). Zone Books.
Virilio, P. (2006). Speed and politics: An essay on dromology. Semiotext(e).
Žižek, S. (2008). Violence: Six sideways reflections. Picador.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
