ПИТАННЯ ПРО НІМЕЦЬКУ ПРОВИНУ У ФІЛОСОФІЇ КАРЛА ЯСПЕРСА
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-3Ключові слова:
вина, злочин, відповідальність, тоталітаризм, Німеччина, Карл ЯсперсАнотація
Головним дослідницьким аспектом статті є «проблема провини» – відповідальності Німеччини за утвердження нацизму і розв’язання Другої світової війни у філософських ідеях німецького філософа-екзистенціаліста Карла Ясперса. У статті аналізуються ідеї К. Ясперса про необхідність усвідомлення та визнання провини німецьким народом за свої злочини і подолання тоталітарної спадщини. К. Ясперс підкреслює, що німецький народ повинен нести відповідальність за злочини нацистського режиму в 1930-х – 1940-х. рр. Він звертається до проблематики моралі і виділяє чотири види провини. Перший вид – кримінальна вина, яка лежить на тих, хто скоїв кримінальні злочини. Другий вид – політична вина. Третій вид – моральна вина. Останній, четвертий тип провини – вина метафізична, що пов’язана з почуттям відповідальності за кожну неправильну й несправедливу дію у світі. Для автора найбільше значення мають два останні типи провини. Отже, трагедія Другої світової війни та етнічні геноциди, вчинені нацистами, розглядаються як такі, що є результатом морально-етичних проблем і загальної духовної кризи німецького народу. Ключова роль відводиться автором метафізичному аспекту останньої. Стверджується, що саме духовні проблеми породили незворотні процеси в розвитку цілої нації. Спростовується першорядне значення феномена колективного мислення, натомість перевага надається персональному рівню. Відзначається, що головною умовою для духовного відродження нації є відмова від національних ілюзій, поява неупередженого погляду на власне минуле й сьогодення, а також розпізнавання власного «гріха», без чого неможливим є покаяння як нації загалом, так і окремої людини. Великого значення набуває аспект смирення, яке функціонує як «наша духовна сутність». Остання на індивідуальному рівні призводить до того, що людина стає на шлях прагнення до досконалості, який у кінцевому підсумку веде її до Бога. Підкреслюється, що визнання провини та каяття є життєвою необхідністю для німецького народу. Також у статті висвітлюється вплив ідей К. Ясперса на формування сучасної гуманітарної політики Федеративної Республіки Німеччини.
Посилання
Adorno, T. (2012). The Authoritarian Personality. (M. Popov, Trans.). Moscow: AST. (Original work published 1950). (In Russian).
Arendt, H. (1996). The Origins of Totalitarianism. (L. Sedova, Trans.). Moscow: CentrCom. (Original work published 1951). (In Russian).
Arendt, H. (2008). Eichmann in Jerusalem: A Report on the Banality of Evil. (S. Kastalskii & N. Rudnytskaia, Trans.). Moscow: Europe. (Original work published 1963). (In Russian).
Fromm, E. (2009). Escape from Freedom. (А. Laktionov, Trans.) Moscow: AST. (Original work published 1941). (In Russian).
Frumkina, R. (2007). Guilty Without Guilt: Karl Jaspers on the Historical Guilt of the German People. Scientific Journal of Humanitarian Studies, 1, 93–97. (In Russian).
Hayek, F. А. (2010). The Road to Serfdom. (M. Gnesdovskiy, Trans.). Moscow: AST. (Original work published 1944). (In Russian).
Jaspers, K. (1999). The Issue of Guilt. Germany’s Political Responsibility. (S. Apt, Trans.) Moscow: Progress. (Original work published 1946). (In Russian).
Jaspers, K. (2013). The Spiritual Situation of the Age. (M. Levina, Trans.) Moscow: AST. (Original work published 1932). (In Russian).
Snyder, T. (2015). Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin. (L. Zurnadjy, Trans.). Kyiv: Duliby. (Original work published 2010). (In Russian).
Žižek, S. (1999). The Sublime Object of Ideology. (V. Sofronov, Trans.). Moscow: Khudozhestvennyi Zhurnal. (Original work published 1989). (In Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
