ЗАХИСТ РЕПРОДУКТИВНИХ ПРАВ ОСОБИ У ДОГОВОРАХ КРІОКОНСЕРВАЦІЇ: СУДОВА ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.26565/2075-1834-2026-41-18Ключові слова:
допоміжні репродуктивні технології, кріоконсервація, постмортальна репродукція, судова практика, сурогатне материнствоАнотація
Вступ. Розвиток допоміжних репродуктивних технологій (далі – ДРТ) в Україні та поширення практики кріоконсервації ембріонів виявили суттєві прогалини у чинному законодавстві. Відсутність чітких норм у Цивільному та Сімейному кодексах щодо правового статусу біологічного матеріалу та можливості його успадкування post mortem створює умови для виникнення складних судових спорів. Особливої гостроти питання набуває в контексті захисту репродуктивної автономії особи та етичних викликів, пов'язаних із посмертним використанням генетичного матеріалу. У дослідженні здійснено комплексний аналіз наукових джерел, нормативно-правових актів і судової практики з відповідної проблематики для виявлення ключових правових колізій.
Короткий зміст основних результатів дослідження. У статті проведено аналіз судової практики 2024–2025 років щодо розпорядження кріоконсервованими ембріонами (справи № 203/4924/23 та № 758/7618/24). Досліджено правову природу ембріона in vitro та доведено помилковість застосування до нього майнових режимів регулювання. Висвітлено колізії між імперативними нормами Наказу МОЗ № 787 та правом особи на репродуктивний вибір, гарантованим статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З’ясовано неможливість законної реалізації судових рішень про передачу ембріонів третім особам (батькам померлого) через невідповідність таких осіб вимогам статті 123 Сімейного кодексу України. Розкрито ризики криміналізації дій медичного персоналу за статтею 149 Кримінального кодексу України у разі проведення процедур сурогатного материнства поза межами законного порядку. Обґрунтовано необхідність впровадження «біологічного заповіту» та централізованого обліку репродуктивного матеріалу.
Висновок. Таким чином, кріоконсервований ембріон визначено як особливий об’єкт немайнового характеру, право на розпорядження яким є нерозривно пов’язаним з особою і не може бути предметом спадкування. Доведено, що подолання існуючих правових колізій потребує ухвалення Закону «Про Допоміжні репродуктивні технології», який закріпить пріоритет прижиттєвого волевиявлення донора, уніфікує договори кріоконсервації та прямо заборонить використання сурогатного материнства родичами по бічній лінії, забезпечуючи захист прав живої донорки та майбутньої дитини.
Завантажити
Посилання
Dutko, A. O. (2024). Право на відкладене батьківство / материнство – окремі питання правового регулювання. Нау-ковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, 81(1), 191–195. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.1.29
Checherskyi, V. I. (2019). Використання кріоконсервованих гамет та ембріонів як гарантія реалізації права людини на репродуктивне відтворення. Юридичний науковий електронний журнал, 4, 34–37. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2019-4/7
Krushelnytska, H. (2021). Цивільно-правові аспекти донації ембріонів людини in vitro. Підприємництво, господарс-тво і право, 3, 43–49. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.3.07
Krushelnytska, H. (2025). Спадкування кріоконсервованого репродуктивного біоматеріалу людини: актуальні пи-тання судової практики. NUL, 5. https://doi.org/10.51989/NUL.2025
Dubchak, L. (2025). Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики. Liga Blog. https://blog.liga.net/user/ldubchak/article/58010
Khodieieva, N. V. (2025). Право людини на репродуктивне відтворення: постмортальне використання та зберігання кріоконсервованих матеріалів. Вісник ХНУВС, 123–135. https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/020808ba-caf7-402c-ba4c-93b1298b3c5f/content
Danylenko, P. O. (2025). Правовий аналіз постмортальної репродукції в аспекті прав військовослужбовців. Науко-вий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, 88(1), 141–145. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.1.19
Boldizhar, S. O., Korchynska, O. O., Pishta, V. I., & Shumilina, T. R. (2024). Правові та медичні аспекти проблеми по-смертного донорства у репродуктивній медицині. Репродуктивне здоров’я жінки, 6, 14–21. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2024.313538
Сімейний кодекс України, № 2947-III (2002, зі змін. 2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text
Цивільний кодекс України, № 435-IV (2003, зі змін. 2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
Lebedeva, Yu. V. (2024). Нормативно-правове забезпечення реалізації права на посмертне відтворення військово-службовців та інших осіб: зарубіжний досвід та регламентація в Україні. Київський часопис права. https://doi.org/10.32782/klj/2024.1.3
Конституційне та муніципальне право. (2024), 23–30. https://doi.org/10.32782/klj/2024.1.3
МОЗ України. (2013). Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Украї-ні (Наказ № 787). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text
Подільський районний суд м. Києва. (2024, 15 жовтня). Рішення у справі № 758/7618/24. https://opendatabot.ua/court/122628551-e76e60b6613051f151e0a689e97f74a0
Центральний районний суд м. Дніпра. (2025, 8 вересня). Рішення у справі № 203/4924/23. https://opendatabot.ua/court/130344534-e683cfd9eab2cacf6bff71b389d0098a
American Society for Reproductive Medicine. (2018). Posthumous retrieval and use of gametes or embryos: An ethics committee opinion. https://prod.asrm.org/globalassets/_asrm/practice-guidance/ethics-opinions/pdf/posthumous_retrieval_and_use_of_gametes_or_embryos.pdf
Michelmann, H. W., & Nayudu, P. (2006). Cryopreservation of human embryo. Cell and Tissue Banking, 7(2), 135–143. https://doi.org/10.1007/s10561-005-0877-1
Sozou, P. D., Sheldon, S., & Hartshorne, G. M. (2010). Consent agreements for cryopreserved embryos: The case for choice. Journal of Medical Ethics, 36(4), 230–234. https://jme.bmj.com/content/medethics/36/4/230.full.pdf
Crockin, S., Altman, A. B., & Rinehart, L. (2022). Post-Dobbs legal conundrums surrounding preimplantation in vitro fertilization embryo dispositions. Fertility and Sterility. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2022.10.033
Pashkov, V., Gutorova, N., & Noha, P. (2018). Reproductive function: The protection of the rights of the people which are sent to the area of the fighting. Wiadomości Lekarskie, 71(3), 403–407.
