ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА У СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Анотація

Вступ. Питання безпеки взагалі в сучасних реаліях розвитку світової спільноти знаходяться на порядку денному серед актуальних питань. Завжди були і залишаються вельми важливими питання безпеки як у самому широкому її розумінні, так і галузевоспрямовані питання.

Короткий зміст основних результатів дослідження. У статті проаналізовано адміністративно-правові аспекти розуміння екологічної безпеки як невід’ємної складової частини національної безпеки. Зокрема, у статті стверджується про те, що чинне законодавство формує підстави для розуміння екологічної безпеки у системі національної безпеки як невід’ємного та провідного компонента безпекової системи. З позиції автора, це, у свою чергу, суттєвим чином впливає на розуміння потреби у формуванні цілісного механізму адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення екологічної безпеки як належного підґрунтя формування єдиного безпекового простору незалежної Української держави. При цьому не можна не зважати на специфіку екологічної безпеки як окремого і доволі специфічного об’єкту адміністративно-правового регулювання.

Доведено, що адміністративно-правове регулювання у сфері забезпечення екологічної безпеки повинно здійснюватися у загальній парадигмі безпекового регулювання. Такий підхід повинен знайти своє втілення, зокрема, у кореляції мети та завдань адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення екологічної безпеки з тією метою та завданнями, що стоять перед загальною правовою політикою забезпечення національної безпеки в цілому (забезпечення захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих інтересів людини, суспільства та держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян від реальних та потенційних загроз). Як витікає з положень чинного законодавства та практики його застосування, екологічна складова у системі забезпечення національної безпеки є достатньо значущою та такою, що є взаємопов’язаною з усіма змістовними компонентами національної безпеки та оборони України. Законодавством передбачено розмаїття актів, які видаються органами публічної влади та щодо яких у відповідних випадках може бути застосовано конкретні способи захисту порушених прав в адміністративному судочинстві. Належна науково-обґрунтована класифікація способів захисту порушених прав в адміністративному судочинстві може виступати основою для розробки критеріїв застосування як тих способів захисту, що передбачено КАС України, так і тих, що Кодексом не передбачено.    

Висновок. Таким чином, можна стверджувати той факт, що чинне законодавство формує підстави для розуміння екологічної безпеки у системі національної безпеки як невід’ємного та провідного компонента безпекової системи. Це, у свою чергу, суттєвим чином впливає на розуміння потреби у формуванні цілісного механізму адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення екологічної безпеки як належного підґрунтя формування єдиного безпекового простору. При цьому не можна не зважати на специфіку екологічної безпеки як окремого і доволі специфічного об’єкту адміністративно-правового регулювання. Разом із тим, як було доведено вище, адміністративно-правове регулювання повинно здійснюватися у загальній парадигмі безпекового регулювання, що повинно знайти своє втілення у кореляції мети та завдань адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення екологічної безпеки з тією метою та завданнями, що стоять перед загальною правовою політикою забезпечення національної безпеки в цілому (забезпечення захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих інтересів людини, суспільства та держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян від реальних та потенційних загроз). Як витікає з положень чинного законодавства та практики його застосування, екологічна складова у системі забезпечення національної безпеки є достатньо значущою та такою, що є взаємопов’язаною з усіма змістовними компонентами національної безпеки та оборони України.