МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ НА СВОБОДУ ВОЛІ: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ КОНТЕКСТ

Анотація

Вступ. У статті досліджено основні механізми впливу на свободу волі в контексті цивільного права. Ці механізми включають неусвідомлення значення своїх дій та неможливість їх контролювати, помилки, обман, примус, насильство та вплив складних обставин. Метою даного дослідження є визначення механізмів впливу на свободу волі та значення такого впливу в цивільному праві. Методи: в основі дослідження знаходиться доктринальний метод, який застосовується для аналізу існуючих правових принципів, норм та законодавства щодо свободи волі та недоліків волі в цивільному праві. Дослідження також спирається на порівняльний підхід, вивчаючи правові концепції та судові справи з різних юрисдикцій, включаючи право Німеччини, Великої Британії та ЄС. Крім того, стаття включає погляди з філософії права, посилаючись на теорії І. Канта та Ф. Савіньї, щоб забезпечити контекст і критичний аналіз правових доктрин.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Автор підкреслює, що свобода волі, прийняття рішень та свобода думки є основою, на якій існує приватне право. У статті досліджено основні механізми виникнення дефектів волі в цивільному праві, які включають неусвідомлення значення своїх дій, невміння їх контролювати, помилки, обман, примус, насильство та вплив складних обставин. Автор підкреслює, що якщо вільне волевиявлення особи піддається зовнішньому впливу, це є підставою для оспорювання або визнання правочину недійсним. Автор доводить, що свобода волі не є абсолютною, оскільки правомірне встановлення меж свободи волі пов’язане з нормативними обмеженнями, а право визначає правила поведінки.

Висновки. Свобода вибору, прийняття рішень та свобода думки є основою приватного права. Воля особи є недоторканною, оскільки протиправний вплив на неї породжує правові наслідки, від визнання правочинів недійсними, до кримінальної відповідальності. Правові норми впливають лише на зовнішню форму свободи волі (волевиявлення), конкретизуючи умови та механізми участі у правовідносинах та визначаючи права та обов’язки. Внутрішня форма свободи волі не може бути предметом правових обмежень.