ІНСТРУМЕНТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЩОДО ДИСКРЕЦІЇ В ЗАСТОСУВАННІ НОРМ ФІНАНСОВОГО ПРАВА

Анотація

1. Вступ. У новітній практиці правозастосування у фінансовому праві інститут дискреції масово застосовується щодо оподаткування та публічної фінансової політики в частині реалізації повноважень контролюючих органів і платників податків. Наразі відсутній типовий порядок реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права: 1) як і на підставі чого має здійснюватися розсуд; 2) критеріїв і послідовності аналізу; 3) зіставлення фактів з нормою права; 4) наслідків збігу факту / норми; 5) оцінки за критеріями; 6) тлумачення; 7) обґрунтування; 8) формування висновків; 9) наведення аналогічних правових позицій; 10) як у межах розсуду приймати рішення. Основні проблеми щодо неналежної реалізації дискреційних повноважень щодо застосування норм фінансового права пов’язані з недостатньою якістю інструментів діяльності публічної адміністрації, за допомогою яких здійснюється правозастосування та вплив на суб’єктів приватного права. Додаткових наукових пошуків потребує формулювання чітких меж здійснення дискреції в застосуванні норм фінансового права в процедурно-процесуальному вимірі. Має бути розроблений механізм реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права. Метою статті є розкриття сутності інструментів діяльності публічної адміністрації щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права.
2. Короткий зміст основних результатів дослідження. По-перше, окреслено види й особливості інструментів діяльності публічної адміністрації щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права. У межах відповідних правових режимів і диспозитивного процедурного виміру реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права інструменти діяльності публічної адміністрації є засобами публічного правового впливу на матерію фінансового права з метою забезпечення стабільності та єдності практики правозастосування. По-друге, з’ясовано забезпечувальну роль процедурного інструментального виміру діяльності публічної адміністрації. Для правозастосування у фінансовому праві не достатньо лише втручальної складової, щоб належним чином забезпечити права особи на майно, реалізацію законних інтересів платників податків, учасників митних, антидемпінгових та інших правовідносин. Здійснення публічної фінансової політики пов'язане з цілеспрямованим структуруючим впливом на матерію права у межах конкретних правовідносин із дотриманням публічного інтересу щодо підтримання правопорядку. По-третє, висвітлено перспективи автоматизації прийняття рішень у дискреційних відносинах, зокрема, шляхом диджиталізації процесів.
3. Висновки. Інструменти діяльності публічної адміністрації впливають на фінансові правовідносини, створюючи підґрунтя для задоволення публічного інтересу держави та приватних інтересів платників податків, а також національного євроінтеграційного інтересу. Через такі інструменти в практиці правозастосування втілюється регулятивна функція фінансового права та досягаються завдання щодо реалізації дискреційних відносин з дотриманням принципу верховенства права. До інструментів діяльності публічної адміністрації щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права можна віднести: основні (нормативні й адміністративні акти); допоміжні або сприяючі (акти-дії, акти-плани, адміністративні договори). У їхній єдності та взаємодії можливе правомірне й ефективне правозастосування з урахуванням публічного інтересу держави, суспільних потреб і приватних інтересів суб’єктів приватного права.