ҐЕНЕЗА ТА ЕВОЛЮЦІЯ БЕЗПЕКОВОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В ІСТОРІЇ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ ТА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

Анотація

У статті досліджуються витоки політико-правової традиції щодо осмислення феномену суспільної безпеки в інтелектуальній традиції Стародавнього Сходу. Показано, що підставою для виникнення дискурсу щодо безпеки індивіда, суспільства та держави стали умови практичного існування ранньодержавних утворень, насамперед цивілізацій стародавніх Індії та Китаю.

У давньосхідній політико-правовій думці далеким від остаточного вирішення було питання щодо ролі та місця права, правових регуляторів у забезпеченні безпеки суспільства і держави. Давньосхідна традиція ще не знала остаточного виокремлення права із системи соціонормативної регуляції суспільних відносин. Відтак, право тісно взаємодії із звичаями, ритуалами, табу, релігійними та політичними нормами у гарантуванні безпеки соціального життя. Поступово, зокрема на прикладі стародавніх Індії та Китаю, можна помітити посилення уваги давньосхідних мислителів до розробки проблематики держави і права в забезпечення безпеки. Вагому роль у такому напрямі безпекознавчого дискурсу починають відігравати правові норми, спрямовані на встановлення юридичної відповідальності за вчинення людьми тих чи тих правопорушень. Осмислюється безпекове значення цих норм та їх роль у гарантуванні соціального миру.