ПОГЛЯДИ В. Н. КАРАЗІНА НА ДЕРЖАВУ І ПРАВО
DOI:
https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-29-01Ключові слова:
Харківський університет, конституційна монархія, конституція, реформування, кріпосне право, судоустрій, селянське самоврядування, виборне представництвоАнотація
Засновник Харківського університету В. Н. Каразін був різнобічно обдарованою особистістю. Він займав активну позицію в житті, був державним і громадським діячем, займався різними галузями науки. Сучасники і нащадки називали В. Н. Каразіна «українським Ломоносовим»: він займався хімією, метеорологією, астрономією, агрономією, в усіх галузях досягаючи видатних результатів. Життя, діяльність і наукова спадщина вченого стали предметом багатьох досліджень. Але його погляди на державу і право у цій статті досліджуються уперше. Вони сформувалися в дусі ідей Просвітництва, відповідали засадам гуманізму. В основі правового світогляду В. Н. Каразіна лягло розуміння ним принципу законності як наріжного каменя суспільного блага. Він дотримувався ідей обмеженої правом монархії (фактично конституційної), існування представницьких органів влади. Особливу увагу приділяв забезпеченню поділу влад, незалежності суду від адміністрації. Головне суспільне питання – про існування кріпосного права – В. Н. Каразін пропонував розв’язувати із позицій освіченого гуманного поміщика, вказуючи на необхідність законодавчого обмеження поміщицької сваволі, визнання за селянином прав людини, організації селянського самоврядування та формування у селян права власності й відповідної правосвідомості. Не маючи фахової юридичної освіти, вчений багато уваги приділяв самоосвіті, був обізнаний з працями видатних філософів права та теоретиків юриспруденції, таких як С. Пуфендорф, Т. Гоббс, О. Б. Маблі, Ш. Л. Монтеск’є, Ж. Ж. Руссо.
