ПРАВО НА ГІДНЕ ЖИТТЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-29-20Ключові слова:
гідне життя, старість, права людини, соціальні права, особи похилого віку, міжнародні акти, соціальне забезпечення, соціальне обслуговуванняАнотація
АНОТАЦІЯ: у статті зазначається, що останнім часом спостерігається невпинне збільшення частки населення похилого віку у всіх регіонах світу, особливо виділяється за цією характеристикою Європа, аналогічні зміни відбуваються і в Україні. На порядку денному діяльності міжурядових та неурядових міжнародних організацій постає питання формування ставлення суспільства до найстарших своїх членів як до джерела мудрості і досвіду, визнання важливості їхнього вкладу у розвиток різноманітних сфер суспільного життя. На світовому та європейському рівні нині формується система нормативних актів, спрямованих на забезпечення реалізації основних прав і свобод літніх людей, запобігання дискримінації на підставі віку та непрацездатності, формування державної політики у напрямі сприяння максимального активному та здоровому старінню. Наголошується, що розуміння «гідного життя» не обмежується лише наявністю певного рівня матеріального достатку та доступності отримання соціальних послуг. Не менш важливими для осіб похилого віку є можливості максимально довго (але згідно з їхнім власним бажанням) продовжувати трудову діяльність, спілкуватися у професійному середовищі, зберігати відчуття власної значимості та потрібності, а також здобувати освіту. Необхідність особливої уваги з боку держави обумовлена особливою вразливістю літніх людей, зокрема, в умовах перебування у якості клієнта соціальних установ та/або за наявності негативних змін у здоров’ї. Аналіз українського соціального законодавства дає підстави стверджувати, що наша держава не стоїть осторонь загальносвітових тенденцій та приділяє значну увагу розробці правових норм щодо покращення якості життя осіб похилого віку. Сприяють цьому і діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства соціальної політики України, органів зайнятості та громадських організацій. Значна частина діяльності соціальних працівників пов’язана із обслуговуванням літніх людей, тому важливе надання якісних соціальних послуг, формування свідомо шанобливого ставлення до честі і гідності клієнтів соціальних служб, розширення можливостей для представників старшого покоління вести той спосіб життя, який вони забажають. Створення та застосування в Україні системи стандартів щодо визначення права та надання соціальних послуг, встановлення виплат на догляд за особами похилого віку на достатньому рівні, як і приведення до європейських стандартів рівня інших видів соціальних виплат, що забезпечують життя, сприятимуть підвищенню якості життя осіб похилого віку.
