СИСТЕМНИЙ ПІДХІД І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Анотація

Статтю присвячено проблемам використання системного підходу у дослідженнях у сфері юридичної відповідальності. За основу узято розуміння системності права як об’єктивного об’єднання (з’єднання) за змістовними ознаками певних правових частин у структурно впорядковану цілісну єдність, яка має відносну самостійність, стійкість та автономність функціонування. З позиції ознак системності права детально розглянуто нормативну конструкцію адміністративної відповідальності фізичних осіб за Кодексом України про адміністративні правопорушення. Обгрунтовано висновок про те, що інститут адміністративної відповідальності представляє собою систему у її класичному розумінні і є складовою системи більш високого порядку, а саме галузі адміністративного права. На відміну від фізичних осіб, нормативні конструкції адміністративної відповідальності юридичних осіб, хоча вони і концептуально подібні адміністративній відповідальності фізичних осіб, не мають ознак системи в силу функціональної обмеженості та відсутності у них ознаки автономності. Відповідні нормативні конструкції обслуговують вузькі, специфічні сфери  суспільних відносин. Такі конструкції існують у банківському законодавстві, законодавстві про захист економічної конкуренції, містобудівному, екологічному, земельному та інших галузях законодавства. В аспекті порівняння показано, що нормативна конструкція дисциплінарної відповідальності державних службовців є впорядкованою сукупністю але не утворює системи з огляду на відсутність у неї ознаки автономності.

         Піддано критиці підхід, згідно якого термін «система» використовується для позначення нормативних конструкцій, які за своїми характеристиками не є системами. Зокрема вказано на некоректність використання у науковій літературі терміну «система адміністративних стягнень». Показано, що сукупність адміністративних стягнень не відмежована від зовнішнього середовища, яким для них виступає інститут адміністративної відповідальності в цілому; для реалізації адміністративних стягнень необхідно задіяти цілу низку нормативних конструкцій, насамперед процесуальних, які також є складовою інституту адміністративної відповідальності; у сукупності адміністративних стягнень відсутня інтегративна якість, відмінна від якостей кожного окремого стягнення. Перелік адміністративних стягнень представляє собою впорядковану сукупність, але впорядкованість тут проявляється лише у їх концентрованому, впорядкованому розташуванні у тексті відповідного нормативно-правового акту.

         Розглядаючи нормативну конструкцію кримінальної відповідальності зроблено висновок про те, що така відповідальність з точки зору системного підходу є надгалузевим утворенням, оскільки складається із норм, які утворюють кримінальне право, кримінально-процесуальне право та кримінально-виконавче право. Але ці нормативні утворення з точки зору сучасної теорії права мають статус самостійних галузей права.