Природний та антропогенний вплив на біологічні об’єкти в гирловій області Дунаю
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2026-64-26Ключові слова:
естуарій Дунаю, річковий стік, температура повітря, температура води, мейобентос, ЦСР №14, екологічна оцінка, прибережна зона, Чорне мореАнотація
тів, що займають особливе місце на земній поверхні – гирл річок та їх складових частин – дельт. В дослідженні розглядається естуарний район Дунаю, який належить до категорії специфічних природних об’єктів та займає особливе місце на Європейському континенті. Сучасне антропогенне навантаження на цей географічний об’єкт вимагає науково обґрунтованої оцінки його стану. Одним із запропонованих показників оцінки є різноманітність мейофауни естуарного регіону, яка чітко реагує на мінливість умов навколишнього середовища. Результати дослідження сприятимуть кращому розумінню процесів, які відбуваються в прибережній зоні, що дозволить досягти Цілі сталого розвитку №14 – Життя під водою, спрямова- ної на збереження та стале використання океанів, морів та морських ресурсів для сталого розвитку. Об’єктом дослідження є гирлова область річки. Предметом – мінливість показників природних умов та компоненотів біологічних популяцій з метою пошуку та можливого встановлення їх закономірностей. Як методику було обрано системний підхід, основу якого розгляд об’єкта як системи – сукупності взаємодіючих об’єктів, пов’язані процеси динаміки вод, сезонна синоптична мінливість, інтенсивність розвитку біологічних об’єктів та інших. Розглянуто реакцію біологічних огранізмів на прикладі мейобеносу на антропогенну дію в зонах днопоглиблення, дампінгу ґрунту, фонових акваторіях та природний вплив стоку річки та сезонних коливань температури. Встановлено, що показники мейобентосу зазнають значних коливань щільності та біомаси не тільки залежно від місця районів досліджень, але залежать від сезону року, тому навесні середня щільність за період дослідження мейобентосу склала 104897±15243,0 єкз./м2. Влітку показники щільності зростають майже вдвічі, склавши загалом 253077±87606,7 єкз./м2. Восени вони знижуються в середньому до 132155±4837,3 єкз./м2. Використовуючи класифікацію екологічної якості (EcoQ), засновану на змінній мейобентосу (Meiobenthic richness, S), досліджувана акваторія потрапляє в статус від бідного (Poor) у весняний період року до задовільного (Moderate) в літній і осінній періоди. Залежно від температури показує збіг яскраво вираженого максимуму розвитку мейобентосу у літній період.
Посилання
1. Berlinsky, N.A. (2015). Estuary regions as a special geographical object. Vestnik ONU. Ser.: Geographical and geological sciences, 20(1), 41-55.
2. Schmidt-Rhaesa, A. (2020). Guide to the Identification of Marine Meiofauna. München: Verlag Dr. Friedrich Pfeil, 608. https://doi.org/10.1111/ivb.12304
3. McIntyre, A.D. (1969). Ecology of marine meiobenthos. Biological Reviews, 44, 245-290. https://doi.org/10.1111/j.1469-185X.1969.tb00828.x
4. Heip, C., Vincx, M., Smol, N., & Vranken, G. (1982). The systematics and ecology of free-living marine nematodes. Helminthological Abstracts. Series B, 51(1), 1–31. https://pure.knaw.nl/portal/en/publications/the-systematics-and-ecology-of-free-living-marine-nematodes/
5. De Ley, P. & Blaxter, M. (2002). Systematic position and phylogeny. In: Biology of nematodes. D.L Lee ed. London: Harwood Academic Publishers, 1-30. https://doi.org/10.1201/b12614
6. Lambshead, P.J.D., Platt, H.M., & Shaw, K.M. (1983). The detection of differences among assemblages of marine benthic species based on an assessment of dominance and diversity. Journal of natural History, 17 (6), 859-874. https://doi.org/10.1080/00222938300770671
7. Warwick, R.M., &Clarke, K.R. (1994). Relearning the ABC: taxonomic changes and abundance/biomass relationships in disturbed benthic communities. Marine Biology, 118, 739–744. https://doi.org/10.1007/BF00347523
8. Heip, C., Vincx, M., & Vranken, G. (1985). The ecology of marine nematodes. Oceanography and Marine Biology: An Annual Review, 23, 399–489. https://pure.knaw.nl/portal/en/publications/the-ecology-of-marine-nematodes/
9. Coull, B.C. & Chandler, G.T. (1992). Pollution and meiofauna: field, laboratory, and mesocosms studies. Oceanography and Marine Biology An: Annual Review, 30, 191-271. https://api.semanticscholar.org/CorpusID:83596631
10. Danovaro, R., Gambi, C., Dell’Anno, A., Corinaldesi, C., Fraschetti, S., Vanreusel, A., Vincx, M., & Gooday, A.J. (2008). Exponential decline of deep-sea ecosystem funcioning linked to benthic biodiversity loss. Current Biology, 18, 1-8. https://doi.org/10.1016/j.cub.2007.11.056
11. Moreno, M., Vezzulli, L., Marin, V., Laconi, P., Albertelli, G. & Fabiano, M., (2008). The use of meiofauna diversity as an indicator of pollution in harbours. ICES. Journal of Marine Science, 65, 1428–1435. https://doi.org/10.1093/icesjms/fsn116
12. Moreno, M., Semprucci, F., Vezzulli, L., Balsamo, M., Fabiano, M., & Albertelli, G. (2011). The use of nematodes in assessing ecological quality status in the Mediterranean coastal ecosystems. Ecological Indicators, 11, 328-336. http://dx.doi.org/10.1016/j.ecolind.2010.05.011
13. Semprucci, F., & Balsamo, M. (2012). Free-living Marine Nematodes as Bioindicators: Past, Present and Future Perspectives. Environmental Research Journal, 6(1), 17-35.
14. Balsamo, M., Albertelli, G., Ceccherelli, V.U., Coccioni R., Colangelo, M.A., Curini-Galletti, M., Danovaro, R., D’Addabbo, R., De Leonardis, C., Fabiano, M., Frontalini, F., Gallo, M., Gambi, C., Guidi, L., Moreno, M., Pusceddu, A., Sandulli, R., Semprucci, F., Todaro, M.A. & Tongiorgi, P. (2010). Meiofauna of the Adriatic Sea: Present knowledge and future perspectives. Chemistry and Ecology, 26, 45-63. https://doi.org/10.1080/02757541003705492
15. Höss, S., Claus, E., Von der Ohe, P.C., Brinke, M., Güde, H., Heininger, P. & Traunspurger, W. (2011). Nematode species at risk – a metric to assess pollution in soft sediments of freshwaters. Environment International, 37, 940–949. https://doi.org/10.1016/j.envint.2011.03.013
16. Semprucci, F., Balsamo, M. & Frontalini, F. (2014). The nematode assemblage of a coastal lagoon (Lake Varano, southern Italy): ecology and biodiversity patterns. Scientia Marina, 78, 579-588. https://doi.org/10.1079/9781800624221.0006
17. Semprucci, F., Colantoni, P., Sbrocca, C., Baldelli, G., & Balsamo, M. (2014). Spatial patterns of distribution of meiofaunal and nematode assemblages in the Huvadhoo lagoon (Maldives, Indian Ocean). Journal of Marine Biological Association of the United Kingdom, 94, 1377-1385. https://doi.org/10.1017/S002531541400068X
18. Semprucci, F., Losi, V., & Moreno, M. (2015). A review of Italian research on free-living marine nematodes and the future perspectives on their use as Ecological Indicators (EcoInds). Mediterranean Marine Science, 16(2), 352-365. http://dx.doi.org/10.12681/mms.1072
19. Semprucci, F., Facca, C., Ferrigno, F., Balsamo, M., Sfriso, A., & Sandulli, R. (2019). Biotic and abiotic factors affecting seasonal and spatial distribution of meiofauna and macrophytobenthos in transitional coastal waters. Estuar. Coast. Shelf Sci., 219, 328-340. https://doi.org/10.1016/j.ecss.2019.02.008
20. Semprucci, F. & Sandulli, R. (2020). Editorial for Special Issue “Meiofauna Biodiversity and Ecology”. Diversity, 12, 249. https://doi.org/10.3390/d12060249
21. Garkavaya, G.P., Bogatova, Yu.I. & Berlinsky, N.A. (1998). Peculiarities of the formation of hydrochemical conditions in the Ukrainian part of the Danube estuarine area. In: Ecosystem of the seashore of the Ukrainian part of the Danube Delta. L.V. Vorobyova ed., Odessa: Astroprint, 21-62. http://hdl.handle.net/1834/14836
22. Garkavaya, G.P., Bogatova, Yu.I., & Goncharov, A.Yu. (2006). Shelf zoning by hydrological and hydrochemical parameters. In the book: North-western part of the Black Sea: biology and ecology. Kyiv: Naukova Dumka, 83-86. https://www.researchgate.net/publication/328106903_Gidrohimiceskie_issledovania
23. Berlinsky, N., Bogatova, Y. & Garkavaya, G. (2005). Estuary of the Danube. In: Handbook of Environmental Chemistry, 5. Estuaries. Berlin: Springer-Verlag, 233-264. https://doi.org/10.1007/698_5_021
24. Berlinsky, N.A. (2012). Dynamics of technogenic impact on the natural complexes of the mouth area of the Danube: monograph. Odessa: Astroprint, 252.
25. Vorobyova, L.V. (1999). Meiobenthos of the Ukrainian shelf of the Black and Azov Seas. Kiev: Naukova dumka, 300. http://hdl.handle.net/1834/13318
26. Chislenko, L.L. (1968). Nomograms for determining the weight of aquatic organisms by body size and shape (marine mesobenthos and plankton). L., Nauka, 106. https://agris.fao.org/search/en/providers/122535/records/65ddd95363b8185d9ca4f8f1
27. Giere, O. (2009). Meiobenthology: The Microscopic Fauna in Aquatic Sediments. Berlin: Springer-Verlag, 527. https://doi.org/10.1007/978-3-540-68661-3
28. Bell, S.S. (1979). Short- and long-term variation in a high marsh meiofauna community. Estuarine and Coastal Marine Science, 9, 331-350. https://doi.org/10.1016/0302-3524(79)90045-8
29. Lee, J.J., Tietjen, J.H. & Garrison, J.R. (1976). Seasonal switching inthe nutritione reguirements of Nitocra typica a harpacticoid copepod from salt marsh aufwuchs communities. Frans. Amer. Micros. Sci., 95(4), 628-636. https://doi.org/10.2307/3225386
30. Coull, B.C. & Dudley, B.W. (1985). Dynamics of meiobenthic copepod populations: a longterm study (1973-1983). Mar. Ecol. Progr. Ser., 24, 219-229. https://doi.org/10.3354/meps024219
31. Kulakova, I. (2022). Assessment of the ecological state of the Danube delta coastal area (northwestern part of the Black Sea) based on meiobenthos and nematode assemblages. Geo-Eco-Marina, 28, 21-39. https://doi.org/10.5281/zenodo.7491434
32. Danovaro, R., Gambi, C., Mirto, S., Sandulli, R. &Ceccherelli, V. (2004). Meiofauna. In: Mediterranean marine benthos: a manual of methods for its sampling and study. M. Gambi, M. Dappiano (Eds.). Biologia Marina Mediterranea, 11, 55-97. https://www.researchgate.net/publication/288971792_Meiofauna
