Белігеративна трансформація заповідних екосистем Дворічанського національного природного парку та його околиць за даними дистанційного зондування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2410-7360-2026-64-14

Ключові слова:

дистанційне зондування, індекс NDVI, ерозія ґрунту, військовий вплив, індекс цілісності дерну, ландшафтна трансформація, деградація рослинності, цілі сталого розвитку ООН

Анотація

Повномасштабна військова агресія на сході України спричинила безпрецедентний тиск на заповідні екосистеми, що вимагає об’єктивної оцінки завданої шкоди для розробки стратегій відновлення. Робота спрямована на виявлення просторово-часової динаміки рослинності, аналіз дестабілізації унікальних крейдових відслонень та математичне підтвердження статистичної значущості трансформації природних комплексів під впливом військових факторів. Дослідження сприяє реалізації Цілей сталого розвитку ООН 13 та 15, забезпечуючи наукове підґрунтя для розробки стратегій відновлення екосистем. Військова агресія на сході України суттєво вплинула на заповідні екосистеми, що зумовлює необхідність об’єктивної оцінки збитків для планування заходів з відновлення. Це дослідження оцінює белігеративну трансформацію Дворічанського національного природного парку та прилеглих територій за період 2021–2025 років із використанням методів дистанційного зондування. Наша робота визначає просторово-часову динаміку рослинності, аналізує дестабілізацію крейдових відслонень і статистично підтверджує трансформацію екосистем внаслідок впливу військових факторів. Аналіз даних супутника Sentinel-2 за 2021–2025 роки виявив трансформацію 46,5% досліджуваної території (Дворічанський національний природний парк та його околиці). Найбільших пошкоджень зазнали забудовані території (62%) та лісові масиви (45%), розташовані на прилеглих землях. У лісах частка сильних пошкоджень зросла до 16% через відкладену загибель дерев. На покинутих полях спостерігався ефект «псевдовідновлення»: у 2022–2024 роках індекс NDVI штучно підвищувався через масову рудералізацію (забур’янення), але вже у 2025 році рівень рослинності впав на 18% нижче довоєнного рівня, що свідчить про виснаження ґрунту. На крейдових схилах площа оголених порід збільшилася на 38% (з 42 до 58 гектарів). Вибухи та порушення цілісності дерну призвели до зниження індексу цілісності з 0,85 до 0,62, що спровокувало активну лінійну ерозію та утворення ярів. Статистична перевірка (парний t-критерій, p < 0,05) підтверджує, що ці зміни є результатом саме військового впливу, а не природних коливань. Наша модель трансформації ілюструє, як первинні пошкодження запускають каскадні, незворотні процеси ерозії та хімічної деградації.

Біографії авторів

  • автор Олена Крайнюк, афіліація Харківський національний автомобільно-дорожній університет

    кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри кібербезпеки

  • автор Юрій Буц, афіліація український державний університет залізничного транспорту

    доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри охорони праці та навколишнього середовища

  • автор Артур Каграманян, афіліація український державний університет залізничного транспорту

    кандидат технічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи

  • автор Лідія Катковнікова, афіліація український державний університет залізничного транспорту

    кандидат технічних наук, доцент, кафедра охорони праці та навколишнього середовища

  • автор Валерій Сухов, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    кандидат геологічних наук, зав. лабораторії

  • автор Анатолій Лісняк, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    кандидат сільськогосподарських наук, доцент, кафедра екології та менеджменту довкілля

  • автор Денис Золочевський, афіліація Національний університет цивільного захисту України, Національний університет цивільного захисту України

    викладач, кафедра протимінної діяльності та спеціальної підготовки

Посилання

1. Denysyk, H. I. (2016). Belligerent landscapes: essence and classification. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military Special Sciences, 2(35), 6–9 [in Ukrainian].

2. Yehorova, T. M. (2023). Ecological and geochemical hazards of belligerent agrolandscapes. Ekolohichni nauky, 3(48), 37–41. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.3-48.5 [in Ukrainian].

3. Tsaryk, L., Kuzyk, I. (2022). Russian-Ukrainian war: environmental aspect. Конструктивная география и геоэкология. Научные записки. Series: Geography, 2, 100-106. https://doi.org/10.25128/2519-4577.22.2.13 [in Ukrainian].

4. Antonenko, V., Khutkyi, V. (2022). Impact of Russian Military Aggression on the Natural Tourist Resources of Ukraine. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, 5(1), 64-82. https://doi.org/10.31866/2616-7603.5.1.2022.262003 [in Ukrainian].

5. Tytykalo, R., Pavlovska, N., Andriiets, M. (2022). Economic and administrative methods of restoration by local governments of the environment of Ukraine destroyed as a result of military operations. Baltic Journal of Economic Studies, 8(5), 184-190. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2022-8-5-184-190.

6. Blahopoluchna, A., Liakhovska, N., & Parakhnenko, V. (2022). Ecological and economic damages from the full-scale military invasion of Russia into Ukraine. Horyzonty ekonomiky, 3(21), 53–61. https://doi.org/10.31499/2616-5236.3(21).2022.263572 [in Ukrainian].

7. Matkivskyi, M., Taras, T. (2024). Pollution of the atmosphere, soil and water resources as a result of the Russian-Ukrainian war. Ecological Safety and Balanced Use of Resources. 15(1), 87-99. https://doi.org/10.69628/esbur/1.2024.87.

8. Krainiuk O. V., Buts Y. V., Didenko N. V., Barbashyn V. V. Ecological Consequences of Environmental Pollution with Heavy Metals as a Result of the War in Ukraine. European Association of Geoscientists & Engineers. 17th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment, Nov 2023, Volume 2023, p. 1 – 5 https://doi.org/10.3997/2214-4609.2023520013.

9. Shebanina, O., Kormyshkin, I., Bondar, A., Bulba, I., Ualkhanov, B. (2023). Ukrainian soil pollution before and after the Russian invasion. International Journal of Environmental Studies, 81(1), 208 - 215. https://doi.org/10.1080/00207233.2023.2245288.

10. Kurach, T., Korenets, O., Lytvynenko, N., & Pidlisetska, I. (2023). Soil cover degradation in Kharkiv region due to military actions. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Viiskovo-spetsialni nauky, 4(56), 50–56. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2023.56.50-56 [in Ukrainian].

11. Kuzmenko, V. O., Tretiak, N. M., Chornai, V. I., & Yarysh, I. Yu. (2024). Military ecocide in Ukraine as a disastrous consequence of the use of Russian missiles and shells. Naukovi pratsi Derzhavnoho naukovo-doslidnoho instytutu vyprobuvan i sertyfikatsii ozbroiennia ta viiskovoi tekhniky, 1(19), 62–72. https://doi.org/10.37701/dndivsovt.19.2024.08 [in Ukrainian].

12. Tokarchuk, D. (2022). Eco-crimes and waste problems during military actions in Ukraine. Naukova dumka: Ekonomika i menedzhment, 3(79), 146–154. https://doi.org/10.32782/2521-666x/2022-79-21 [in Ukrainian].

13. Krainiuk, O., Buts, Y., Barbashyn, V., Nikitchenko, O., & Sukhov, V. (2024). Ecosystem degradation in the Kharkiv region during the war: satellite analysis. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia Heolohiia. Heohrafiia. Ekolohiia, (61), 329–343. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2024-61-26 [in Ukrainian].

14. Buts, Y., Krainiuk, O., Sukhov, V., Lisnyak, A., Katkovnikova, L. (2025). Ecogeochemical assessment of heavy metal contamination in the soil cover of the Izyum district under the impact of military operations. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology, (63), 530-541. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-63-39

15. Bonchkovskyi, O., Ostapenko, P., Bonchkovskyi, A., Shvaiko, V. (2025). War-induced soil disturbances in north-eastern Ukraine (Kharkiv region): Physical disturbances, soil contamination and land use change. The Science of the total environment, 964, 178594. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2025.178594.

16. Shevchuk S., Vyshnevskyi, V., Bilous, O. (2022). The Use of Remote Sensing Data for Investigation of Environmental Consequences of Russia-Ukraine War. Journal of Landscape Ecology, 15, 36 - 53. https://doi.org/10.2478/jlecol-2022-0017.

17. Pereira, P., Bašić, F., Bogunović, I., Barceló, D. (2022). Russian-Ukrainian war impacts the total environment. The Science of the total environment, 155865. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.155865.

18. Ostapchuk, S., Ostapchuk, O., Bilchuk, P. (2025). The state of tree-covered territories of Kreminna community in Luhansk region during the war: satellite analysis. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology, (63), 332-348. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-63-25 [in Ukrainian].

19. Hummatov, N., Amanova, S., Ahmadova, A., Isgandarova, U. (2025). Study of natural-ecological conditions in agro-landscapes based on field surveys and remote sensing. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology, (63), 157-171. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-63-12

20. Matsala, M., Odruzhenko, A., Hinchuk, T., Myroniuk, V., Drobyshev, I., Sydorenko, S., Zibtsev, S., Milakovsky, B., Schepaschenko, D., Kraxner, F., Bilous, A. (2024). War drives forest fire risks and highlights the need for more ecologically-sound forest management in post-war Ukraine. Scientific Reports, 14. https://doi.org/10.1038/s41598-024-54811-5.

21. Dmitriiev, S., Reshetchenko, S. (2024). Natural and social consequences of military actions in the territory of Kharkiv region. Human Geography Journal. https://doi.org/10.26565/2076-1333-2024-36-06 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Белігеративна трансформація заповідних екосистем Дворічанського національного природного парку та його околиць за даними дистанційного зондування. (2026). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», 64, 176-191. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2026-64-14

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають