Вплив низової пожежі на радіальний приріст сосни звичайної в Поліських ландшафтах
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2026-64-31Ключові слова:
радіальний приріст, Pinus sylvestris L., низова пожежа, дендрохронологія, пізня деревина, постпірогенна динаміка, Полісся, ландшафт, ліс, кліматичні зміни, санітарний стан дерев, біоіндикаціяАнотація
Лісові пожежі є одним із ключових дестабілізуючих чинників функціонування лісових екосистем, впливаючи на їх продуктивність, біорізноманіття та екосистемні послуги. В умовах кліматичних змін і посилення антропогенного навантаження, зокрема воєнних дій в Україні, частота та інтенсивність пожеж зростають, що зумовлює необхідність дослідження постпірогенних процесів у лісах Полісся. Метою роботи є – встановити особливості впливу низової пожежі на радіальний приріст сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у середньовікових деревостанах Поліських ландшафтів. Дослідження базується на поєднанні дендрохронологічного аналізу, методів лісової таксації та статистичної обробки даних. Відібрано керни з пошкодженого пожежею та контрольного насаджень. Побудовано локальні деревно-кільцеві хронології, застосовано індексацію з використанням ковзного згладжування. Виконано кореляційний і регресійний аналіз між показниками приросту та висотою нагару на стовбурі. Встановлено суттєве зниження радіального приросту у рік по- жежі та наступний період, з максимальною депресією у 2023 році, що було посилено посушливими кліматичними умовами. Найбільш чутливим індикатором впливу пожежі виявилася пізня деревина, товщина якої у пошкодженому насадженні була достовірно меншою порівняно з контролем. Відновлення приросту відбулося протягом двох років для дерев, що зберегли життєздатність. Виявлено статистично значущу залежність між індексами пізньої деревини та висотою нагару. Ослаблені дерева (II категорії) демонстрували позитивну реакцію на зменшення конкуренції, тоді як сильно ослаблені – не відновлювали приріст. Досліджено вплив пожежі 2022 р. на середньовікові соснові насадження в умовах термічного стресу (відхилення температури +13–28%). Встановлено, що пізня деревина є найбільш чутливим індикатором пірогенного впливу: у рік пожежі її ширина скоротилася на 56% (до 0,20±0,04 мм), тоді як параметри ранньої деревини залишилися стабільними. Виявлено статистично значущу регресійну залежність між індексами пізньої деревини та висотою нагару. Доведено, що за умови збереження камбію дерева відновлюють радіальний приріст протягом двох років, що свідчить про їхню високу резистентність.
Посилання
1. Maksymenko , N. V., & Protasova, O. S. (2024). Comparative assessment of the climatic comfort of Ukrainian regions for the development of recreation and tourism. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Еcоlogy, 30, 6-25. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2024-30-01 [in Ukrainian]
2. Lopes, V., Santos, L. C., & Trillo-Santamaría, J.-M. (2025). The influence of forest fires on ecological, economic, and social trends in landscape dynamics in Portugal. Land, 14(6), 1273. https://doi.org/10.3390/land14061273
3. Génova, M., Ortega, P., & Sadornil, E. (2022). The effects of fire on Pinus sylvestris L. as determined by dendroecological analysis (Sierra de Gredos, Spain). iForest - Biogeosciences and Forestry, 15, 171–178. https://doi.org/10.3832/ifor3727-015
4. Vasyliuk, O., Kolomitsev, H., & Parkhomenko, V. (2024, April 12). Flames of war: How Ukraine lost over 1,000 square kilometers of forest. UWEC Work Group. https://uwecworkgroup.info/flames-of-war-how-ukraine-lost-over-1000-square-kilometers-of-forest/
5. Rodriguez-Jimenez, F., Novo, A., & Hall, J. V. (2024). Influence of wildfires on the conflict (2006–2022) in eastern Ukraine using remote sensing techniques (MODIS and Sentinel-2 images). Remote Sensing Applications: Society and Environment, 35, 101240. https://doi.org/10.1016/j.rsase.2024.101240
6. Fesyuk, V., Fedonyuk, M., Moroz, I., & Fedonyuk, V. (2025). Methodology and practical implementation of assessing the scale and consequences of fires within the Emerald network of Volyn and Zhytomyr Polissya using remote sensing . Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology, (63), 451-467. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-63-33 [in Ukrainian]
7. Koval, I., Maksymenko, N., Shpakivska, I., Voronin, V., & Gololobov, V. (2025). Dendroindication of beech stands in the Carpathians under conditions of climate change. In V. Solovieva & S. Hushko (Eds.), Sustainable Development in Economics, Technology and Environmental Engineering (pp. 281–286). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-91953-4_30
8. Niccoli, F., Pacheco-Solana, A., De Micco, V., & Battipaglia, G. (2023). Fire affects wood formation dynamics and ecophysiology of Pinus pinaster Aiton growing in a dry Mediterranean area. Dendrochronologia, 77, 126044. https://doi.org/10.1016/j.dendro.2022.126044
9. Hood, S. M., Varner, J. M., van Mantgem, P. J., & Cansler, C. A. (2018). Assessing controls on post-fire tree mortality of individual trees, stands, and landscapes. Environmental Research Letters, 13(11), 113004. https://doi.org/10.1088/1748-9326/aae934
10. Niccoli, F., Kabala, J. P., Fargnoli, L., & Battipaglia, G. (2025). Resilience or decline? Insights from long-term sap flow and wood anatomy monitoring in fire-damaged Pinus pinaster Aiton forest. Frontiers in Ecology and Evolution, 13, 1723107. https://doi.org/10.3389/fevo.2025.1723107
11. Cook, E. R., & Kairiukstis, L. A. (1990). Methods of dendrochronology: Applications in the environmental sciences. Kluwer Academic Publishers.
12. Koval, I. M. (2023). Dendrochronological principles of assessment of pine and oak stands of Ukraine [Monograph]. Machulin [in Ukrainian]
13. Sanitary rules in the forests of Ukraine: Approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated October 26, 2016 No. 756 [Electronic resource]. URI: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/756-2016-%D0%BF [in Ukrainian]
14. World Meteorological Organization. (2017). Guidelines on the calculation of climate normals (WMO-No. 1203). Cabinet of Ministers of Ukraine. (2016).
15. Seifert, T., Meincken, M., & Odhiambo, B. O. (2017). The effect of surface fire on tree ring growth of Pinus radiata trees. Annals of Forest Science, 74, 34. https://doi.org/10.1007/s13595-016-0608-8
16. Koval, I., & Sydorenko, S. (2019). The influence of surface fire on radial and height growth of Pinus sylvestris L. in Forest-steppe in Ukraine. Folia Forestalia Polonica, 61(2), 123–134. https://doi.org/10.2478/ffp-2019-0012
17. Koval I., Sydorenko S., Sydorenko S., Maksymenko N., Cherkashyna N. (2020). Differences in response of radial growth of pedunculate oak (Quercus Robur L.) to climate change in shelterbelt and forest stand in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Forestry Ideas, 26(1): 224–235.
https://www.scopus.com/pages/publications/85105744126?origin=resultslist
18. Fulé, P. Z., Ribas, M., Gutiérrez, E., Vallejo, R., & Kaye, M. W. (2008). Forest structure and fire history in an old Pinus nigra forest, eastern Spain. Forest Ecology and Management, 255(3-4), 1234–1242. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2007.10.046
19. Niccoli, F., Altieri, S., Kabala, J. P., & Battipaglia, G. (2023). Fire affects tree growth, water use efficiency and carbon sequestration ecosystem service of Pinus nigra Arnold: A combined satellite and ground-based study in central Italy. Forests, 14(10), 2033. https://doi.org/10.3390/f14102033
20. Cansler, C. A., Wright, M. C., van Mantgem, P. J., Shearman, T. M., Varner, J. M., & Hood, S. M. (2024). Drought before fire increases tree mortality after fire. Ecosphere, 15(12), e70083. https://doi.org/10.1002/ecs2.70083
21. Ames, G. M., Vineyard, D. L., Anderson, S. M., & Wright, J. P. (2015). Annual growth in longleaf (Pinus palustris) and pond pine (P. serotina) in the Sandhills of North Carolina is driven by interactions between fire and climate. Forest Ecology and Management, 340, 1–8. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2014.12.020
22. Espinosa, J., Martin-Benito, D., Rodríguez de Rivera, Ó., Hernando, C., Guijarro, M., & Madrigal, J. (2021). Tree growth response to low-intensity prescribed burning in Pinus nigra stands: Effects of burn season and fire severity. Applied Sciences, 11(16), 7462. https://doi.org/10.3390/app11167462
