Когнітивні характеристики ритмічних та метафорично-ритмічних жестово-вербальних висловлень (на матеріалі американського розважального телеінтерв’ю)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-8877-2017-85-13Ключові слова:
жестово-вербальне висловлення, комунікативна взаємодія, метафоричний жест, об’єкт референції, раціональна / емоційна сфера свідомості, підсвідомість, ритмічний жестАнотація
У статті обґрунтовується гіпотеза, згідно якої жест і мовлення становлять єдиний механізм смислотворення в комунікативних процесах. Встановлено одиницю аналізу взаємодії жесту і мовлення – жестово-вербальне висловлення як таке, що містить жестову та вербальну складові й функціонує у реальній ситуації комунікативної взаємодії.
З опорою на методологічну базу когнітивної лінгвістики жестово-вербальні висловлення класифіковано за психічними сферами свідомості / підсвідомості, на які вони орієнтовані (раціональні, емоційні, сугестивні) та за їх комунікативною / мета-комунікативною функцією (наративні та метанаративні). Ритмічні жестово-вербальні висловлення віднесено до сугестивних / метанаративних, а метафоричні – до раціональних / наративних.
У фокусі уваги статті є особливості функціонування метафорично-ритмічних жестово-вербальних висловлень, які інтегрують властивості метафоричних і ритмічних жестів. Дякуючи метафоричності, такі жестово-вербальні висловлення репрезентують абстрактні об’єкти референції (події / ситуації) як фізичні об’єкти, яким мовець надає певної форми та розміщує у просторі. Це надає можливість ввести ці події /ситуації у фокус уваги адресата. Повтор метафоричних жестів представляє описувані події / ситуації як такі, що цілком відповідають очікуванням й тим самим сприяє ритмізації мовлення й автоматизації його сприйняття. Ритмізація метафоричних жестів є одним із способів управління увагою адресата.