Семантика фразеологічних одиниць із компонентом Hund у сучасній німецькій мові

Анотація

Стаття присвячена дослідженню семантики фразеологічних одиниць із компонентом Hund у сучасній німецькій мові. Окреслено смислове наповнення слова Hund у німецькій мові ХХІ століття через термін, функціональний стиль та перенесене значення, розглянуто й уточнено етимологію елемента, виявлено його первісну мотивацію – «одна із гірських тварин», що апелює до ранньоіндоєвропейської мови, простежено семантичний розвиток слова Hund в індоєвропейській мові, висвітлено пряме й перенесене значення аналізованого компонента в семантичній структурі фразеологічних одиниць німецької мови ХХ–ХХІ століть. Детальне вивчення експериментальної картотеки, укладеної авторкою на основі найбільш авторитетних німецькомовних тлумачних («Варіг») і фразеологічних («Дуден») словників, двомовних фразеологічних (Л.С. Осовецька, К.М. Сільвестрова) та найповнішого з-поміж німецько-українських словників, де широко представлено фразеологію – сталі словосполучення, ідіоми, звороти, штампи, приказки, прислів’я (В. Мюллер), дало змогу зробити висновки щодо обмеження лексичних засобів вербалізації семантики собаки. Доведено, що лексичні засоби збігаються із зоологічним терміном і водночас орієнтовані на загальне й перенесене вживання. З частиномовного погляду, собака репрезентована повнозначними частинами мови: іменником і займенником. Іменник характеризується граматичними категоріями роду (чоловічий), числа (однина, множина), відмінка (називний, давальний, знахідний), означеності (означений артикль), неозначеності (неозначений артикль), вилучення (нульовий артикль), займенник диференційовано за семантичною ознакою і відображено третьою особою в множині називного відмінка; виділено його паралельні функції: сполучник та підмет підрядного речення. Встановлено розмаїтість семантики аналізованого матеріалу, зумовленою лінгвальними й екстралінгвальними чинниками. Дані висновки підтверджують широковідомі міркування лінгвістів щодо переходу терміна в загальновживану лексику, семантичного розвитку слова під впливом мовних і позамовних чинників, а також вияву семантичного потенціалу слова в комунікативному та прагматичному аспектах.