Кластерний аналіз податкових показників у європейських країнах
DOI:
https://doi.org/10.26565/2311-2379-2022-102-08Ключові слова:
податки, податкове навантаження, податки на доходи, податки на продукцію і імпорт, соціальні внески, кластерний аналізАнотація
Загальносвітові тенденції свідчать, що на сучасному етапі міжнародної інтеграції в європейських країнах відбуваються процеси уніфікації податків і процедур їх стягнення в Європі, зближення податкових систем країн і гармонізація податкового навантаження. Отже, для ретельного дослідження означених явищ актуальною є типізація країн за параметрами фіскальних систем і податкової політики. Розвитком досліджень цієї проблематики є проведений нами аналіз навантаження європейських країн за основними групами податків згідно методології ЕSA 2010 методами кластеризації з метою виявлення їх спільних та відмінних ознак щодо податкових систем країн. В даному дослідженні за його допомогою проводилася класифікація 30 європейських країн за періоди 2018 і 2020 року. В даній роботі було зроблено акцент на аналізі трьох основних показників податкових надходжень. Згідно з методологією ЕSA 2010, це податки на продукцію і імпорт (D.2), поточні податки на доходи і майно (D.5), чисті соціальні внески (D.61). Кластерний аналіз податкового навантаження було здійснено за допомогою ієрархічного агломеративного методу та метода k-середніх з використанням середовища R Studio і програмного комплексу STATISTICA 7.0. У ході кластеризації було одержано 5 кластерів, які характеризуються такими середніми значеннями показників: 1) кластер із найменшим сукупним податковим навантаженням, де переважають податки на доходи; 2) кластер з найбільшим податковим навантаженням, високим навантаженням на доходи та майно та низькими соціальними внесками; 3) кластер з середнім податковим навантаженням і найбільшими соціальними внесками; 4) кластер з середнім податковим навантаженням і перевагою податків на виробництво; 5) країни з рівномірним навантаженням за всіма групами податків. Класифікація, проведена для даних 2020 року, виявила певні несуттєві зміни у змісті кластерів, які пояснюються податковою політикою та регулюванням податкових систем для протидії наслідкам пандемії.
Посилання
Becker, J., Fuest, C. (2010). EU regional policy and tax competition. European Economic Review, 54, 150-161.
Bekker, J., Elsayyad, M. (2009). The Evolution and Convergence of OECD Tax Systems. Intereconomics. Retrieved from http://www.intereconomics.eu/downloads/getfile.php?id=676.
Baldwin, R. E., Krugman, P. (2002). Agglomeration, integration and tax harmonization. European Economic Review, 48 (1), 1-23.
Delgado, F., Presno, M. (2010). Tax policy convergence in EU: an empirical analysis. Revista de Economía Mundial, 26, 53-83.
Delgado, F. J. (2013). Are Taxes Converging in Europe? Trends and Some Insights into the Effects of Economic Crisis. Journal of Global Economics,1(1), 24-26.
Tofan, I. (2012). Taxation issues in the EU countries. Agrarian economy, 1-2 (5), 78-82. (in Ukrainian)
Petik, M.I., Savarin, L.A. (2013). Perspectives of modernization of the tax system of Ukraine in the context of European integration. Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 271-278. (in Ukrainian)
Bila, L.M. (2015). Common and distinctive features of the tax systems of the countries of the European Union and Ukraine. Nikolaev National University named after V.O. Sukhomlinsky. Retrieved from http://global-national.in.ua/archive/6-2015/135.pdf. (in Ukrainian)
Samusevich, Ya.V. (2015). Fiscal convergence as a consequence of tax competition: theoretical foundations and empirical analysis. Bulletin of the Ukrainian Academy of Banking,1 (38), 39-49. (in Ukrainian)
Dadashova, P.A. (2015). Developing a model of assessment of the impact of tax burden on the state of the budget of European countries. NaUKMA Scientific Notes. Economic sciences, 172, 25-29. (in Ukrainian)
Telnova, A.V. (2017). Analysis of corporate taxation and income tax on individuals in Europe. Problems of Ekononiki, 2, 48-54. (in Russian)
Mihokova, L., Andrejovska, A., & Martinkova, S. (2016). Categorization of corporate taxation in the European Union countries using cluster analysis: a comparative study. Economic Annals-XXI, 160(7-8), 4-8. doi: https://doi.org/10.21003/ea.V160-01.
Simkova, N. (2015). The Hierarchical Clustering of Tax Burden in the EU27. Journal of Competitiveness, 7(3), 95-109.
Korecko, J., Bacik, R. & Voznakova, I. (2019). Public Administration in EU: Harmonization of Income Taxes. Marketing and Management of Innovations, 4, 280-291. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2019.4-22.
Statistics Explained: Tax Revenue statistics. Eurostat. 2020. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Tax_revenue_statistics
#Net_social_contributions_as_.25_of_GDP_increased_in_2020.2C_while_direct_taxes_decreased
Eurostat. 2020. Database. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/data/database.
Tryon, R. C. (1939). Cluster analysis. London: Ann Arbor Edwards Bros.
Duran, B. S., Odell, P. L. (1974). Cluster analysis: A survey. Berlin: Springer-Verlag.
Mandel, I. D. (1988). Cluster analysis. M.: Finance and Statistics, 1988. (in Russian)
Nikolaeva, O.G., Korsakova, K.S. (2019). A multifactorial regression model for forecasting the dynamics of VAT. Analytical Center "New Economy", 104-106. (in Ukrainian)
Taxation Trends in the European Union (2021). Directorate-General for Taxation and Customs Union, European Commission, Publications Office of the European Union, Luxembourg.
