Національні промислові сектора: економічні та енергетичні характеристики

doi:10.26565/2311-2379-2025-109-17

Д.Ю. Череватський Інститут економіки промисловості НАН України https://orcid.org/0000-0003-4038-6393
М.О. Солдак Інститут економіки промисловості НАН України https://orcid.org/0000-0002-4762-3083
Д.Д. Чейлях Інститут економіки промисловості НАН України https://orcid.org/0000-0002-8638-1443

DOI: https://doi.org/10.26565/2311-2379-2025-109-17

Ключові слова: промисловість, додана вартість, споживання ПЕР, інтегральний показник

Анотація

У статті досліджено інтегральний взаємозв’язок між економічними та енергетичними характеристиками функціонування промисловості з акцентом на позиціонуванні України у глобальному вимірі. Незважаючи на наявність систематизованих даних провідних світових інституцій — зокрема, показників доданої вартості промисловості (Світовий банк) та обсягів споживання первинних енергетичних ресурсів промисловими комплексами (МЕА) – ці дві інформаційні сфери залишаються майже не поєднаними на рівні уніфікованих аналітичних індикаторів. Відсутність галузевого показника на кшталт «energy intensity» для промислового виробництва створює істотну прогалину у можливостях порівняльної оцінки структурної ефективності національних економік. У роботі запропоновано підхід до оцінювання економіко-енергетичної ефективності національних промислових комплексів на основі синтезу даних щодо доданої вартості у промисловості та обсягів споживання первинних енергоресурсів. На основі просторово-часових економетричних методів здійснено порівняння показників України та низки інших макроекономік, включно з технологічними лідерами. Результати свідчать, що навіть у довоєнному 2021 році Україна демонструвала одну з найнижчих у світі характеристик енергоефективності промислового виробництва. Виявлені диспропорції мають суттєві наслідки для економічної стійкості та енергетичної безпеки країни, особливо з огляду на обмеження, спричинені воєнними діями та пошкодженням інфраструктури енергопостачання. Дослідження підкреслює потребу у глибокій структурній перебудові промисловості України задля зниження енергоємності та підвищення ефективності промислового метаболізму. Запропонований аналітичний підхід може бути використаний для формування сучасної промислової політики, а також як методична основа для подальших міждисциплінарних досліджень на перетині промислової економіки та енергетики.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Д.Ю. Череватський, Інститут економіки промисловості НАН України

доктор екон. наук, ст. наук. співр., завідувач відділу

М.О. Солдак, Інститут економіки промисловості НАН України

канд. екон. наук, ст. наук. співр., учений секретар інституту

Д.Д. Чейлях, Інститут економіки промисловості НАН України

головний економіст

Посилання

United Nations. (2025). Sustainable consumption and production. Retrieved from https://sdgs.un.org/topics/sustainable-consumption-and-production#more_information_

Li, M. J., & Tao, W. Q. (2017). Review of methodologies and polices for evaluation of energy efficiency in high energy-consuming industry. Applied Energy, 187, 203–215. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2016.11.039

Juhász, R., Lane, N., & Rodrik, D. (2024). The new economics of industrial policy. Annual Review of Economics, 16(1), 213–242. https://doi.org/10.1146/annurev-economics-081023-024638

Jie, H., Khan, I., Alharthi, M., Zafar, M. W., & Saeed, A. (2023). Sustainable energy policy, socio-economic development, and ecological footprint: The economic significance of natural resources, population growth, and industrial development. Utilities Policy, 81, 101490.https://doi.org/10.1016/j.jup.2023.101490.

Golovianko, M., Terziyan, V., Branytskyi, V., & Malyk, D. (2023). Industry 4.0 vs. Industry 5.0: Co-existence, transition, or a hybrid. Procedia Computer Science, 217, 102–113. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.206

Yang, X., & Khan, I. (2022). Dynamics among economic growth, urbanization, and environmental sustainability in IEA countries: the role of industry value-added. Environmental Science and Pollution Research, 29(3), 4116–4127. https://doi.org/10.1007/s11356-021-16000-z

Mehmood, K. A., Iqbal, A., Bashir, F., & Ahmad, R. (2022). Impact of foreign direct investment, rising oil prices, and industry value added on economic growth of Pakistan. IRASD Journal of Economics, 4(2), 204–214. https://doi.org/10.52131/joe.2022.0402.0073

Asongu, S., Meniago, C., & Salahodjaev, R. (2023). The role of value added across economic sectors in modulating the effects of FDI on TFP and economic growth dynamics. International Journal of Emerging Markets, 18(11), 5087–5108. https://doi.org/10.1108/IJOEM-10-2018-0547

Nasir, M. S. (2025). Analysis of the Impact of Value Added in the Manufacturing Industry on Economic Growth in Indonesia. BALANCE: Economic, Business, Management and Accounting Journal, 22(1), 1–14. https://doi.org/10.30651/blc.v22i1.24179

Greening, L. A., Boyd, G., & Roop, J. M. (2007). Modeling of industrial energy consumption: An introduction and context. Energy Economics, 29(4), 599–608. https://doi.org/10.1016/j.eneco.2007.02.011

Chen, X., Shuai, C., Wu, Y., & Zhang, Y. (2021). Understanding the sustainable consumption of energy resources in global industrial sector: Evidences from 114 countries. Environmental Impact Assessment Review, 90, 106609. https://doi.org/10.1016/j.eiar.2021.106609

Xin-gang, Z., & Jin, Z. (2022). Industrial restructuring, energy consumption and economic growth: Evidence from China. Journal of Cleaner Production, 335, 130242. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.130242

Zeng, S., Su, B., Zhang, M., Gao, Y., Liu, J., Luo, S., & Tao, Q. (2021). Analysis and forecast of China's energy consumption structure. Energy Policy, 159, 112630. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2021.112630

Zhang, H., & Li, S. (2023). Research on the factors influencing CO2 emission reduction in high-energy-consumption industries under carbon peak. Sustainability, 15(18), 13437. https://doi.org/10.3390/su151813437

Mendia, I., Gil‐Lopez, S., Grau, I., & Del Ser, J. (2024). A novel approach for the detection of anomalous energy consumption patterns in industrial cyber‐physical systems. Expert Systems, 41(2), e12959. https://doi.org/10.1111/exsy.12959

Pathak, A., Anbu, A. D., Jamil, A. B. A., Vohra, S. K., Gupta, S. K., Pandey, A. K., & Abate, G. W. (2025). Evaluation of energy consumption data for business consumers. Environment, Development and Sustainability, 1–24.

Xu, Q., Zhong, M., & Li, X. (2022). How does digitalization affect energy? International evidence. Energy Economics, 107, 105879. https://doi.org/10.1016/j.eneco.2022.105879

Xue, L., Li, H., Xu, C., Zhao, X., Zheng, Z., Li, Y., & Liu, W. (2022). Impacts of industrial structure adjustment, upgrade and coordination on energy efficiency: Empirical research based on the extended STIRPAT model. Energy Strategy Reviews, 43, 100911.https://doi.org/10.1016/j.esr.2022.100911

Cherevatskyi, D. Yu., & Smirnov, R. G. (2021). On the correlation between GDP and ener-gy consumption in macroeconomic development. Econ. promisl., 2 (94), 59–70. http://doi.org/10.15407/econindustry2021.02.059 (in Ukrainian)

El Kaabouchi, A., Machu, F. X., Cocks, J., Wang, R., Zhu, Y. Y., & Wang, Q. A. (2021). Study of a measure of efficiency as a tool for applying the principle of least effort to the derivation of the Zipf and the Pareto laws. Advances in Complex Systems, 24(07n08), 2150013.

World Bank. (2025). Industry (including construction), value added (constant 2015 US$) – Ukraine. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.TOTL.KD?name_desc=true&locations=UA

International Energy Agency (IEA). (2025). Energy system of Ukraine. Retrieved from https://www.iea.org/countries/ukraine

Simonis, U.E. (1994) Industrial restructuring in industrial countries, In: Robert U. Ayres, Udo E. Simonis (Ed.): Industrial metabolism: restructuring for sustainable development, ISBN 92-808-0841-9, United Nations University Press, Tokyo ; New York, NY ; Paris, 31-54.