Просторові і часові механізми антропогенної експансії агроландшафту
Ключові слова:
агроландшафт, ландшафтне планування, ноосферогенез, «пастки» для часу, «пастки» для простору, стійкість ландшафту, антропогенна експансіяАнотація
Проаналізовано зміни у просторі та часі механізму формування антропогенної експансії на ландшафти. На основі філософського осмислення понять «реальний час», «перцептуальний час», «концептуальний час», «історичний час», «абсолютний час», «індивідуальний» та «універсальний» час обгрунтовано існування «пасток» для часу і «пасток» для простору. Це дозволило стверджувати, що вважати агроландшафт неприродним немає ніяких підстав. У той же час, для збереження основних функцій цих ландшафтів як системи підтримки життя, доцільно застосувати методи ландшафтного планування території. Для цього розроблена методика оцінки природної стійкості ландшафтів, яка разом з показником фактичного використання ландшафтів в сільському господарстві дозволила виділити 4 типи функціональних зон, що потребують різної територіальної організації.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
