АВРААМ БЕНАРОЯ, МАКЕДОНСЬКЕ ПИТАННЯ І СОЛУНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РОБІТНИЧА ФЕДЕРАЦІЯ

Анотація

Авраам Бенароя народився 1887 року у болгарському місті Відін в сім'ї дрібних торговців, батько його був сефардського походження. Досить скоро він став переконаним соціал-демократом і проявив свої здібності як ідеолог й організатор македонського соціал-демократичного руху в період між 1909 і 1912 рр. Будучи лідером Солунської соціал-демократичної робітничої федерації, він висунув тезу про особливий характер марксистської ідеології. Він вважав, що марксистська тактика має бути і гнучкою, і здатною трансформуватися залежно від політичних умов конкретної країни. Таким чином, його погляди можна позначити як цілком центристські, тобто сумісні з політичною логікою лівого крила болгарської соціал-демократії – БРСДП (о). Останнє побічно підтверджує і хронологія політичної діяльності Бенароя. Зокрема, у 1910–1911 рр. він видає газету «Солідарідад Оврадера / Робітнича солідарність», яка стала спадкоємицю чотирьохмовного «Робітничого вісника». Дати видання газети А. Бенароя практично повністю збігаються з датами існування в Болгарії лівоцентристського органу «Напред», що виходив під керівництвом визнаного лідера болгарського лівого центризму К. Раковського.

Далі, А. Бенароя, подібно до К. Раковського, на початковому етапі підтримує ідеї младотурецької революції. Крім того, подібно до того самого К. Раковського і керівництва центристської «лівиці» БРСДП(о), А. Бенароя узгоджує свою діяльність із позицією керівництва Другого Інтернаціоналу. Причому, відбувається це саме в той період, коли К. Раковський виступає від імені Бюро за об'єднання болгарського соціал-демократичного руху. І завершує цей перелік аргументації на користь лівоцентристської платформи А. Бенароя той факт, що в травні 1910 і в листопаді 1911 р. за його особистим запрошенням, а також на основі офіційного запрошення керівництва «Federacion», К. Раковський приїздить до Солуні «...як представник МСБ». Там він бере участь у першотравневому мітингу (1910 р.), виступає на мітингу Federacion (4 листопада 1911 р.) і навіть погоджується прочитати кілька лекцій «...з проблем балканського і міжнародного соціалістичного руху».

Отже, оцінюючи македонський період у політичній кар'єрі Авраама Бенароя, слід визнати, що він мав яскраво виражений лівоцентристський характер. Саме в цей період А. Бенароя був максимально близький, як гуманіст та демократично навлаштована людина і як популярний македонський політик, до центристської платформи «лівиці» БРСДП (о). І саме в цей період він максимально пов'язував єврейське питання з македонським питанням, шлях до вирішення якого бачив у реалізації концепції македонської федерації (конфедерації, союзу).