Роль інклюзивних комунікацій та стратегічного наративу в публічному управлінні в умовах воєнного стану і умовах надзвичайних ситуацій.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ролі інклюзивних комунікацій та стратегічного наративу у формуванні ефективного публічного управління в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій. Розглядається проблема забезпечення соціальної стійкості, згуртованості суспільства та підвищення довіри до державних інституцій в умовах затяжної війни та масштабних гуманітарних викликів. У статті висвітлено основні концептуальні підходи до інклюзивності в публічному управлінні, що базуються на принципах діалогічної комунікації, людиноцентризму та паритетної взаємодії між владою та громадянами. На основі порівняльного аналізу комунікаційних практик Хорватії, Грузії та Ізраїлю, що стикалися із затяжними збройними конфліктами, виокремлено ключові принципи побудови інклюзивних комунікацій: залучення соціально вразливих груп, адаптація наративів до локальних контекстів, інтеграція цифрових платформ для взаємодії з громадянами та формування об’єднавчого стратегічного наративу. Особливу увагу приділено специфіці застосування інклюзивних підходів в Україні, яка перебуває у стані війни з Росією. Проаналізовано чинні стратегії публічної комунікації українських інституцій, зокрема в контексті інформаційної реінтеграції тимчасово окупованих територій, підтримки внутрішньо переміщених осіб та родин загиблих. Розроблено концептуальну модель інтеграції принципів інклюзивності в стратегічний наратив публічного управління, яка передбачає формування «історії надії», залучення громадян до процесу прийняття рішень, використання емпатичної комунікації для подолання психологічних травм та зміцнення соціальної згуртованості. Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, що інтегрує теоретичні засади публічного управління, соціальної психології, конфліктології та комунікативістики.

Емпіричну базу складають кейс-стаді міжнародного досвіду та контент-аналіз офіційних документів і соціологічних опитувань в Україні. Основні висновки демонструють, що ефективна інтеграція інклюзивних підходів у стратегічні комунікації здатна забезпечити консолідацію суспільства, зміцнити легітимність державних інституцій та сприяти формуванню основ для післявоєнної відбудови України. Запропонована модель може бути адаптована до використання як на національному, так і місцевому рівнях публічного управління.