Ресурсно-еколологічна складова регіонального управління за умов воєнного стану в Україні: стратегія європейського державотворення.

Анотація

Наразі в Україні відбувається процес формування нової державної регіональної політики в умовах воєнного стану. Цей процес відбувається на засадах використання саме сучасних ресурсно-екологічних механізмів публічного управління та їх законодавчого забезпечення в складних умовах російської агресії та впровадження європейських норм (регламентів) у цій сфері суспільних відносин. Метою такого формування є створення умов для збереження чи відновлення якості життя людини, екологізації та додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина незалежно від його місця проживання.

Це відбувається через забезпечення захисту збалансованого розвитку України, інтеграції регіонів в єдиний економічний, політичний, правовий, інформаційний та безпековий простір, максимально повного використання їх потенціалу з урахуванням природних, політичних, історичних, культурних, соціальних і реалізації дієвого самоуправління в умовах війни рф проти України.
У статті обґрунтовано, що еколого-ресурсний розвиток неможливо здійснити без реальної децентралізації управлінської системи, зміцнення самоврядування в Україні та залучення територіальних громад до формування, впровадження політики регіонального та місцевого розвитку, зокрема в сфері екології та використання ресурсів відновлення.
Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки (зі змінами), яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 р. № 940, лишається основним планувальним документом для реалізації секторальних стратегій розвитку, координації державної політики в умовах воєнного стану. Стратегія визначає певні досягнення ефективності використання державних ресурсів у територіальних громадах і регіонах в інтересах людини, єдності держави, сталого розвитку історичних населених місць та збереження традиційного характеру історичного середовища, збереження навколишнього природного середовища та сталого використання природних ресурсів для нинішнього та майбутніх поколінь українців після Перемоги [1].
Доведено, що найбільш суттєвими викликами, на які держава має реагувати шляхом вироблення та реалізації державної регіональної політики, є неспроможність більшості територіальних громад самостійно вирішувати всі питання, віднесені до їх повноважень.
В цілому, передавати повноваження та відповідальність за екологічність і ресурсність регіонального розвитку на органи місцевого самоврядування не можна допоки не буде створена дієва і ефективна система місцевого самоврядування і, у першу чергу, дійсно спроможна та економіко-екологічна стійка територіальна громада.