Показники сталого місцевого розвитку

  • Костянтин Сергійович Жидков Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-4279-5353
Ключові слова: публічне управління, врядування, місцевий розвиток, показник сталого місцевого розвитку.

Анотація

У статті обґрунтовується, що концепція сталого розвитку є практичним
інструментом, за допомогою якого місцеві органи влади можуть продовжувати
забезпечувати нормальні умови життя на певній території. Визначається, що сталий
розвиток на місцевому рівні націлений на місцеве економічне процвітання та соціальний
добробут шляхом створення сприятливого середовища, а також інтеграції вразливих груп
до громади, використання ендогенних ресурсів та розвитку приватного сектору.
Зазначається, що завдяки цьому місцеві громади не лише будують, експлуатують та
підтримують економічну, соціальну та екологічну інфраструктуру, а й впливають на
державну політику щодо навколишнього середовища та сприяють реалізації національних
та регіональних планів у цій сфері. Виходячи з цього визначаються два основні показники
сталого місцевого розвитку: 1) те, наскільки місцеві органи влади інтерналізують свій вплив
на навколишнє середовище та суспільство; 2) ступінь участі у прийнятті рішень усіх, на
кого будуть впливати рішення, що можна назвати процедурною справедливістю

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Костянтин Сергійович Жидков , Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків

аспірант кафедри політології та філософії, ХарРI НАДУ, м. Харків

Посилання

Aberley, D. (1993). Boundaries of home: mapping for local empowerment. Gabriola Island BC: New Society Publishers.

Bartelmus, P. (1994). Environment, growth and development. The concepts and strategies of sustainability. London: Routledge.

Breheny, M. (2014). Defining sustainable local development. Paper presented at the International Conference Towards a Sustainable Future: Promoting Sustainable Development, Manchester.

Camagni, R., Capello, R., Nijkamp, P. (2015). Sustainable city policy: economic, environmental, technological. Paper presented at the International Urban Habitat Conference, Delft.

Conti, S., Dansero, E. (2005). The economy and the environment: itineraries for the construction of a territorial approach. Taylor, M. (Ed.). Environmental change: industry, power and policy, 15-36. Aldershot: Avebury.

Dansero, E. (2006). Ecosistemi locali. Valori del Peconomia e ragioni dell’ ecologia in un distretto industrial tessile. Milano: Angeli.

Dematteis, G. (1993). Mappe invisibili dell’evento . Botta, G. (Ed.). Eventi naturali oggi. La geografia e le altre discipline, 13–22. Milano: Cisalpino.

Haughton, G. (2009). Environmental Justice and the Sustainable City. Journal of Planning Education and Research, vol. 18 (3), 233–243.

Magnaghi, A. (1995). Per uno sviluppo locale autosostenibile. Materiali: laboratorio di progettazione ecologica degli insediamenti. Di partimento di urbanistica e pianificazione del territorio. University di Firenze: Ediz. Centro A-Zeta, P.3–26.

Molotch, H. (1976). The City as a Growth Machine: Toward a Political Economy of Place. American Journal of Sociology, vol. 82 (2), 309–332.

Preuss, L. (2009). Addressing sustainable development through public procurement. Supply Chain Management: An International Journal, vol. 14 (3), 213–223.

Опубліковано
2021-09-23
Розділ
Регіональне та галузеве управління.