Спосіб криптологічних перетворень даних

  • Михайло Сукнов Харківський національний університет радіоелектроніки https://orcid.org/0000-0002-7567-9279
  • Ігор Громико Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7701-9557
  • Євгеній Перчик АТ НТІ ТТР
Ключові слова: криптологія, технології автоматизованого шифрування, дешифрування

Анотація

Протидія квантовому комп'ютеру в процесі неповноважного надшвидкісного розшифрування повідомлень - технічно здійсненна. Власник інформації повинен протиставити комп'ютеру конкурента завдання, вирішення яких потребує нескінченне число операцій при її дешифруванні. Наприклад, - залежність функцій від нескінченного числа інформативних ознак. Власник шифрує шляхом інтегрування функцій, одержувач дешифрує рішенням інтегральних рівнянь. В цьому разі превалює не дискретний, а аналоговий підхід. Базис для реалізації такого підходу створили польські вчені. Математик Стефан Банах (Stefan Banach, 1892-1945), який створив сучасний функціональний аналіз і Маріан Мазур (Marian Mazur, 1909-1983) автор «Якісної теорії інформації». Їх теорія була створена на противагу «Кількісної теорії інформації». Фахівці з криптології, які все життя присвятили вдосконаленню «дискретної» теорії і виявилися наближеними до влади (і фінансів), намагаються не згадувати, що Клод Шеннон у своїй фундаментальній роботі «Теорія зв'язку в секретних системах» неодноразово підкреслив дискретну спрямованість своїх розробок, попередивши майбутніх дослідників про специфічну обмеженість своєї роботи, яка адаптована до теорії зв'язку. Забуваючи про необмежені швидкості і обсяги пам'яті квантових комп'ютерів, ортодокси говорять про надмірність, та інші суто технічні моменти,застосовуючи проти своїх опонентів всі можливі важелі протидії. Прогрес науки зупинити неможливо. Дослідження показали реальність створення подібних криптографічних систем постквантового рівня.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Михайло Сукнов, Харківський національний університет радіоелектроніки

к.т.н., проф., зав. кафедрою

Ігор Громико, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

к.т.н., проф.

Євгеній Перчик, АТ НТІ ТТР

к.т.н., ст. науковий співробітник (пішов з життя)

Посилання

Средства обеспечения информационной безопасности в сетях передачи данных: задачи и методические указания / Составители: А. В. Крыжановский, Н. В. Киреева, В. В. Пугин. – Самара: Поволжская государственная академия теле-коммуникаций и информатики, 2008. – 61 с.

Форсайт Дж., Малькольм М. Моулер К. Машинные методы математических вычислений. – М.: Мир, 1980. – 280 с.

Перчик Е. Методология синтеза знаний: преодоление фактора некорректности задач математического моделирования / www.pelbook.narod.ru (2-я ред.)

Полянин А. Д., Манжиров А. В. Справочник по интегральным уравнениям. – М.: Физматлит, 2003. – 608 с.

Громыко И.А. Криптография нового поколения с сопряжением дискрет / И. А. Громыко, К. О. Швагер // Матеріали V-ої Міжнародної НТК «Захист інформації і безпека інформаційних систем». Тез. Доп. – Львів: Вид-во Львівська політехніка. – 2016. – 172 с. – С.104-106. ResearchGate: www.researchgate.net/publication/301747721 - DOI: 10.13140/RG.2.1.3936.8567

Громыко И.А. Постквантовая криптография в ракурсе общей парадигмы защиты информации // Материалы 5-й Между-народной НТК «Информационные системы и технологии. Харьков – Коблево. ИСТ-2016». Харьков – Коблево. Тезисы доклада. 12 страниц. - Индекс DOI: 10.13140/RG.2.2.29107.02.087.

Громико І.О. Общая парадигма защиты информации в свете новой редакции (2011г.) Закона Украины «Про информацию» // Матеріали Міжнародної НП Інтернет–конференції «Інформаційна і економічна безпека (INFECO-2014).

Громыко И.А. Криптография в общей парадигме защиты информации. Вариант выхода из квантового кризиса // Защита информации. INSIDE. –СпБ.: ООО «Издательский Дом «Афина» -№6 – 2016 г. – с. 48-56.

Опубліковано
2020-12-23
Цитовано
Як цитувати
Сукнов, М., Громико, І., & Перчик, Є. (2020). Спосіб криптологічних перетворень даних. Комп’ютерні науки та кібербезпека, (№ 2), 33-40. https://doi.org/10.26565/2519-2310-2020-2-04
Номер
Розділ
Статті