Антиконцепт як лінгвокультурний феномен: партонімічне, стигматичне, есенціальне
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2012-05-03Ключові слова:
лінгво- и етнокультура, концепт, антиконцепт, мезоконцепт, дуальна монада, етнономіація, дискурсАнотація
У статті розглядаються концептуальні одиниці лінгвокультури, семантика яких зумовлюється ідеєю антицінності. Виокремлюються й описуютья партонімічні, стигматичні та есенціальні антиконцепти з наступним аналізом на предмет співвіднесеності з їхнім позитивно маркованим протичленом і/або з деякою вище зазначеною інтегральною ідеєю. Далі йдуть міркування про ступінь негативної інтерпретації антиконцептів у різних лінгвокультурах.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
