Гештальтність перекладу

Анотація

Метою статті є інтегрування теоретико-методологічних можливостей перекладознавства і когнітивної лінгвістики для запровадження цілісної методики перекладацького аналізу, яка базується на тлумаченні перекладеного мовного виразу як одного з взаємопов’язаних мовних і немовних (аудіо-візуальних та візуальних) експонентів загального гештальтного смислу, який конструюється з урахуванням усіх можливих вимірів контексту: як мовного (семантико-синтаксичного), так і позамовного (ситуативного і соціально-культурного). Пропонована процедура перекладацького аналізу включає: 1) опис ситуативного та соціально-культурного контексту, в якому відбувається дія / подія, актуалізована аналізованим вербально-візуальним висловлюванням; 2) з’ясування внеску взаємопов’язаних лексико-фразеологічних і граматичних, а також візуальних експонентів в конструювання гештальтного смислу оригінального і перекладеного висловлювань. Застосування пропонованої методики для аналізу субтитрування мовлення Шерлока Холмса у британському міні-серіалі Шерлок виявило тенденцію збереження раціонального пропозиційного змісту при втраті модальних емоційно-оцінних смислових нюансів. Ця тенденція проявляється у: 1) спрощенні синтаксичної структури оригінального мовлення, що, проте, не знижує точності відтворення раціонального пропозиційного змісту; 2) відмові від перекладу часток і модальних дієслів, що ускладнюють присудок і беруть участь в нюансуванні категоричності дедуктивних припущень, а також конструюванні іронії і сарказму, що частково компенсується візуальним рядом і звуковою доріжкою; 3) збереженні ілюстративної відповідності зображення і мовлення, проте втраті вербально-візуальної гри через застосування українських еквівалентів, які цілісно переосмислюють референтну ситуацію, відображуючи її смисл, але складаються зі слів зовсім іншої, порівняно з оригіналом, семантики.